У столичній "Книгарні Є" відбулася презентація його книжки "Лексикон А. Г.". Вийшла вона в івано-франківському видавництві "Лілея-НВ". В абетковому порядку Неборак зібрав свої критичні статті про сучасну й класичну літературу, інтерв´ю літераторів із ним і свої розмови з колегами.

— Треба писати доступно, — розповідає автор. — Попри 570 сторінок тексту, у книжці є маса цікавих фактів, людей, пригод, пліток. Хотів, щоб була цікава, не тиснула. Добра критика — та, що примушує прочитати чи перечитати книжку. Дуже часто вводжу свій досвід, що не було прийнято в нашій критиці. Хоча я б із задоволенням почитав спогади про Бориса Олійника, який любив зазирати в чарчину. Колись я написав передмову до роману "Сад п´яних вишень" цікавого львівського письменника Ярослава Павлюка. Це книжка якраз про запійного пияка, яка чітко досліджує всі фази цього недугу. Павлюк був членом збірної України зі спринтерського бігу, але сам помер від алкоголізму. Він був другом поета Ігоря Римарука, що мав теж сильну залежність. Перед смертю Ігоря Ярослав потрапив до лікарні з цирозом печінки. Павлюку сказали: якщо далі питиме — помре. Протримався лише 9 днів, якраз по смерті Римарука підняв келих. Через два тижні Павлюка знайшли мертвим у власній квартирі. Був у пальто із затиснутою в руці купюрою, йшов за горілкою.

А. Г. — ініціали невідомого, від імені якого Неборак писав колонки для львівської газети "Поступ". Історії з життя українських письменників вважає дуже кінематографічними.

— У книжці Володимира Даниленка "Лісоруб у пустелі" є майже міфологічний випадок із Ліною Костенко в США. Якось Ліна Василівна опинилася в автомобілі перекладача Михайла Найдана, який мчав по хайвею (швидкісна траса. — "ГПУ") двісті кілометрів на годину. В машині також була одна з найпросунутіших російських письменниць Тетяна Толстая. В них розпочалася дискусія про те, наскільки українська література самодостатня й залежить від російської. На якійсь хвилині суперечки Костенко вчепилась у волосся Толстої. Та лише вимовила: "Все, ухожу, ухожу". Відкрила дверцята й мало не випала з машини на повній швидкості.

А ще, коли я брав інтерв´ю у "батька українського сексу" Юрія Винничука, виявилося, що він у свої 60 не знає, що жінки теж можуть переживати оргазм. В душі він досі залишається підлітком. Захопливо розповідає, як став вільним наприкінці 1980-х, коли його дружина поїхала до Америки. Начебто в перервах виступів театру "Не журись" він виходив у фойє, брав першу-ліпшу, яка сподобалася, і ховався з нею в ніші між виходами на балкон. Робили вони це, спершись на бюст Леніна. Чим вам не Кустуріца? Картинка так і проситься на екран.

Присвятив свою книгу Віктор Неборак українським волонтерам.

— Вона б не вийшла, якби мені не зателефонував мій давній приятель Юрій Гончаренко, редактор і власник журналу "Зерно". Допомагає воїнам АТО. Сказав, що серед них є такі, які хочуть прочитати мою нову книгу. Надрукувати наклад у 700 примірників коштує зараз три тисячі доларів. Кажу Юрію: "Ти багатенький Буратіно, фінансуй". Він погодився. Але дідько не спить, гривня обвалилася і він зміг дати лише третину коштів. Ще одну нашкрябав клан Небораків. Ще одну тисячу дало видавництво. Тобто у книговиданні ми повернулися в 1990-ті. Бо, наприклад, ­2007-го видавець Василь Іваночко з "Лілеї-НВ" сам мені замовив першу частину ­"А. Г. та інші речі". Ще й заплатив гонорар за книгу.

У книгарнях "Лексикон А. Г." коштує 169 грн.

8 років не давав концертів харківський гурт "5ніцца". Його учасники 36-річний Сергій Бабкін та Андрій Запорожець, 35 років, займалися сольною кар´єрою. 4 березня 2015 року гурт оголосив про своє возз´єднання. 30 травня "5ніцца" виступила в столичному клубі "Стерео Плаза".

6 тисяч рукописів у середньому надсилають щороку на кожен літературний конкурс "Коронація Слова". Цьогоріч він відзначає 15-річний ювілей.

48  693 гривні зібрали організатори фестивалю популярної культури "Київ Комік Кон" в інтернеті. Це майже вдвічі більше запланованої суми — 26 500 грн. "Київ Комік Кон" уперше пройде в столиці 6–7 червня.

 Іван СТОЛЯРЧУК