Re: цензії
- 05.06.2026|Ганна Клименко-СиньоокПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
- 25.05.2026|Дана ПінчевськаАнімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії
- 23.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХитрості недостатньо
- 23.05.2026|Богдан Дячишин, ЛьвівБог любові – тут, на землі
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Путін зробив ще один крок проти України – письменник Андрій Любка
Схвильовані поширенням коронавірусу, українці й не помітили, що Володимир Путін зробив ще один крок з метою повзучої окупації України. Підписавши закон, який визнає українців та білорусів «носіями російської мови», російський президент фактично заявив про особливі права Кремля на цих громадян – наче на свою власність.
Одна мова ≠ один народ?
Як не дивно, але реальну небезпеку російської мови для української державності чимало наших співвітчизників зрозуміли за кордоном. Адже в кожного було безліч ситуацій, коли на пояснення, що ти з України, ввічливий продавець чи усміхнена рецепціоністка намагалися сказати щось російською. Тоді й приходило усвідомлення, що від їхнього добродушного «спасибо!» до окупації України – не так багато кроків. Адже якщо масовий обиватель за кордоном вважає, що всі українці російськомовні, то чому він (і його уряд) мають протестувати проти загарбання Росією українських територій? Це ж «один народ, одна страна»! Тепер Кремль закріпив цей механізм ще й на законодавчому рівні.
18 березня президент Російської Федерації підписав закон, який визнає українців та білорусів носіями російської мови без спеціальної співбесіди. Це означає, що українці та білоруси зможуть отримувати громадянство Росії за спрощеною й пришвидшеною процедурою.
Нічого нового, адже давно відомо, що російська верхівка та переважна частина росіян щиро вірять в існування «одного народу». Але тепер ця віра отримала й забезпечений законом бюрократичний механізм, що може мати серйозні геополітичні наслідки. Бо ж якщо всіх (!) громадян України й Білорусі визнано «носіями російської мови», то в разі потреби можна й армію висилати на захист їхніх «російськомовних» прав. У Криму й на Донбасі ми це вже проходили.
Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)
Я не носій російської мови!
Як не парадоксально це звучить, але визнавши всіх українців і білорусів «носіями російської мови», Кремль фактично визнав і факт системної русифікації цих країн. Бо ж звідки тут взялися десятки мільйонів російськомовних, як не внаслідок втілення політики жорсткої русифікації?!
Тепер на законодавчому рівні Росія бачить громадян України й Білорусі російськомовними, а говорячи простою мовою – людьми «русского мира». Особливо цинічно звучить формулювання «носій (носитель) російської мови». Можна бути носієм вірусу, можна носити на собі ярмо, і в таких же категоріях кремлівська влада бачить і людей з сусідніх країн – як носіїв їхньої імперської мови, носіїв особливого знаку, що робить їх власністю Кремля.
Як протистояти цьому черговому свідченню шовіністичних намірів Росії? Відповідь проста: дерусифікуватися якнайшвидше, розривати усі можливі імперські зв’язки. Так, бути російськомовним українцем – не означає підтримувати Кремль, і чимало наших співвітчизників довели це зі зброєю в руках, воюючи проти Росії. Але слід усвідомити, що російськомовність значної частини українських громадян завжди буде інструментом у руках Росії.
Тому поступово й системно нам потрібно працювати над тим, аби з кожним поколінням збільшувалася кількість україномовних українців. Аби з кожним наступним поколінням у Кремля залишалося все менше можливостей «захищати російськомовних» вбивствами й окупаціями.
Андрій Любка – письменник
Коментарі
Останні події
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 21.05.2026|13:04«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему
