Цей текст — реакція  на нещодавно оприлюднені статистичні дані про те що вже половина італійських школярів, привчених до друку на комп´ютері та текстових повідомлень у телефонах, справляється з рукописними буквами насилу.

На думку автора «Імені троянди» і «Маятника Фуко», втрата благородного навику чистописання почалася задовго до ери комп´ютерів — з винаходом кулькової ручки, яка убила в рукописних текстах «душу, стиль і особистість». Лист же пером і чорнилом вимагав від дитини старанності та неквапливості. Та й дорослому пера і паперу дає можливість довше і ретельніше обдумувати те, що належить написати. Крім того, чистописання потребує твердої руки і хорошої координації руки і ока.

Письменник нагадує, що багато мистецтв минулого все ще живі: верхова їзда, фехтування, парусний спорт, колекціонування марок і піші походи і сходження. Він закликає батьків заради «психомоторного благополуччя» дітей відправляти їх в каліграфічні школи.

Інформація: lenta.ru

Фото: migdal.ru