Зайве казати, що метою будь-якої презентації є роздмухування цікавості читача. А оскільки 11 грудня було презентовано проект, що складається з кількох серій, розрахованих на читачів різного віку та ступеню ерудованості у військовій історії, то й зацікавити присутніх потрібно було не якимось окремим виданням, а темою мілітарної історії взагалі. Місце заходу було обрано оптимально: де ж презентувати книжки на військову тематику, як не у Національному військово-історичному музеї України? Погортати новинки завітала доволі строката публіка: історики, зацікавлені темою чоловіки, бабусі з не менш зацікавленими онуками. Серед гостей заходу були помічені відомі науковці (доктор історичних наук Олександр Симоненко, представник Музею української звитяги, кандидат історичних наук Віталій Михайлівський), військовики (зокрема, військовий аташе при посольстві Туреччини в Україні капітан 1 рангу Аргун Гюнгьоре), професійні шанувальники військової історії (представники відомого історичного парку «Київська Русь»).

Вітальне слово гостям заходу сказали генеральний директор інформаційно-аналітичної агенції «Наш час» Тетяна Харламова та начальник Національного військово-історичного музею України полковник Віктор Карпов.

Свій доробок презентували автори: відомі археологи доктор історичних наук Сергій Ольговський та кандидат історичних наук Михайло Відейко, заслужений художник України Олекса Руденко (він задіяний у проекті також як художник-ілюстратор), мистецтвознавець Катерина Липа, професійний фінансист та водночас керівник проекту по сприянню збереженню замків і фортець в Україні Святослав Кузьмич. Переважна більшість авторів була вдягнена у відтворені історичні строї XV та XVII ст. І не дарма. Одразу після звичних у подібних випадках промов розпочалося фешн-шоу, у якому панове автори брали безпосередню участь. Втім, «фешн» був своєрідний, бо йшлося не стільки про демонстрацію історичного одягу, скільки про показ відтворених учасниками військово-історичного руху обладунків та комплексів озброєнь, для яких одяг (сам по собі цілком достовірний) слугував лише тлом. Під звуки автентичної старовинної музики (української, білоруської, татарської, турецької) парадними сходами музею дефілювали лицарі доби Грюнвальдської битви, яничари, воїни Кримського Ханату і, звісно, козаки доби Хмельниччини. Коментар заслуженого артиста України Олексія Паламаренка допомагав глядачам зрозуміти, який з елементів обладунків та озброєння для чого призначений і як взагалі користувалися усіма цими потенційно небезпечними предметами.

Автограф-сесія авторів, що розпочалася одразу після дефіле також мала історичний колорит: автори спробували писати побажання читачам гусячими перами. Але звичні до клавіатури пальці слухалися погано, тож до кінця витримав марку лише фаховий художник-графік Олекса Руденко. Він принагідно влаштував майстер-клас з історичного письма для усіх охочих дітлахів, які радісно шкрябали власні імена на розкиданих по столах аркушиках.

Наостанок було влаштовано книжкову лотерею, що порадувала присутніх несподіваними подарунками. Гості презентації отримали ще один симпатичний бонус: чимало людей довідалися, що у столиці існує цікавий заклад, Національний військово-історичний музей, який можна відвідувати, чекаючи на появу наступних книжок «Української мілітарної історії».

«Ветерани Грюнвальдської битви» під давнім прапором Великого князівства Литовського

Історичне дефіле: яничари

Історичне дефіле: козак із відтвореним заісторичними зразками прапором Київського реєстрового козацького полку

Історичне дефіле: яничар-прапороносець

Історичне дефіле: отаман Олекса Руденко

Не щодня випадає користуватися гусячим пером тасправжнім каламарем

Лицар і прекрасна панянка

Відкриття презентації: ліворуч генеральний директорінформаційно-аналітичної агенції «Наш час» Тетяна Харламова, праворуч начальникНаціонального військово-історичного музею України полковник Віктор Карпов, вцентрі керівник серії «Плац д’арм» Кирило Галушко.

Страшне перо не в гусака