Як повідомляє Gazeta.ua. cтуденти закладу три тижні опитували перехожих у віці від 14 до 30 років. До Дня рідної мови вирішили показати його у Рівному.

У словнику на 16 сторінках містяться студентський фольклор, Інтернет-меми та суто місцеві слова. Наприклад, «гваздіти» у селах Рівненського району означає «теревенити», «гуня» - безвідповідальна людина.

Проект вела кафедра журналістики та українознавства академії. Автори збірки опитували учнів, студентів та молодих спеціалістів, які вживають робочий жаргон. Збирали сленг у Рівному, райцентрах та селах Костопільщини, Острога, Кореччини, Гощі та Володимиреччини.

Серед найнезвичніших слів у збірці :

Атмор – значне здивування

Вгавгкатися – пізно зрозуміти суть справи

Дракула – людина, яка набридає оточуючим, енергетичний вампір

ЖЖ – жвачноє животноє, – нерозумна людина

Заліпок – той, хто багато спить

Зєлікі – долари США

Їжак – людина, яка вирізняється поведінкою.

Кафедра філософії – вбиральня, туалет

Мітингайло – оратор, балакуча людина

Моня – повільна людина

Насильник – фахівець, викладач

Парогуль – студент-прогульник

Раха – незграба

Тоха – розгублена дівчина

Тутмос, тундра – дурень

Фаня – елегантний молодий чоловік

Хрестопиздень – лайливе прізвисько міліціонера

Цямка – легко доступна дівчина

Шрек – дивак або особа непривабливої зовнішності

Щундра – дівчина, яка має складний характер

Юкі-пукі – фантастично, неймовірно

Юмперс – стильно вдягнутий чоловік

Ющ – ненадійна людина

Яга – жінка з невдалим макіяжем

Завідувач кафедри української мови Острозької академії Іван Хом’як каже, що сто років тому українці майже не вживали сленгу.

«У наших прадідів було усього п’ять лайливих слів – дідько, чорт, до біса, свиня і собака. При цьому часто додавали - «не при хаті кажучи», - розповідає Іван Миколайович. – У моєму дитинстві молодь вживала такі слова як «чувіха» – дівчина, "лабати" - грати на музичних інструментах – це лексика покоління стиляг. На роботі та у сім’ї я сленгу не вживаю принципово».

На думку професора, державна політика в Україні не сприяє розвитку мови.

«Маємо закриття україномовних шкіл, скасування квот на україномовні передачі в ефірі теле-радіостанцій. Якщо так піде далі – не виключено, що за 50 років українська мова може зникнути, як явище».