Збірка особистих віршів, ритмічних та римованих, що не містить жодного верлібру і жодного неживого тексту натомість трошки гумору, гіркоти, відстороненості, жалю, ніжності, живих нелітературних слів та ненормативної лексики. Автор супровідного слова до текстів - Юрій  Андрухович. Оформлення - Гриця Ерде.

«Поступово я визначив серед усіх віршів цієї збірки своїх особливих улюбленців. Адже іноді вірші набувають такої здатності - ставати улюбленими. Їх запам`ятовуєш рядками, строфами, повністю - й не тому, що навмисне вивчав напам`ять, а тому, що не міг не запам`ятати. () Звичайно, в кожного з читачів, а відтак і перечитувачів, список улюблених місць у цій збірці буде свій. Проте в чому всі ми будемо єдині, то це в тому, що Каті Бабкіній абсолютно вдалась інтонація - й ми їй повірили. Цей смуток упереміш із іронією, ця легка, немов після шостої кави, гіркота. Зрештою, що таке гіркота, як не та ж іронія - якщо ми, звісно, про поезію? А також про невичерпні інтонаційні ресурси української силабо-тоніки, з якими вона протримається ще довго - рівно стільки ж, скільки протримається мова»,  Юрій Андрухович.