Життя Володимира Винниченка - пристрасні, мученицькі й болісні пошуки власної сутності у творчості, громадській діяльності, любовних історіях. Контроверсійне мислення і безмежна творча сміливість, місіонерство і протест зробили його найчитабельнішим письменником свого часу. Були в тому часі й ті, хто вважав його «enfant terrible» ("жахливою дитиною") національної літератури.
Таким постає Володимир Винниченко у романі Степана Процюка «Маски опадають повільно». У цій сміливій художній версії - внутрішній світ і складний шлях героя від ексцентричного невротика, екстравагантного і сенсаційного митця до видатного мислителя, який гідно представив українську літературу у світі.

Чимало українських класиків - через свої складні характери, життєві колізії - варті того, щоби стати героями романів. Чимало сучасних українських прозаїків мріють белетризувати життя своїх попередників. Беруться ж за цю хитромудру справу небагато авторів.

До презентованого нині роману Степан Процюк уже запропонував читачеві оригінальну художню версію психоісторії митця і людини у творі про Василя Стефаника «Троянда ритуального болю».