Про Юрія Лисянського, котрий понад два століття тому разом з Іваном Крузенштерном здійснив першу російську навколосвітню подорож, написано чимало: і наукових та популярних праць, і краєзнавчих статей, і художніх творів. Та все ж чернігівці —  письменник Володимир Сапон і науковець, доктор історичних наук Віктор Шевченко зробили спробу узагальнити опубліковані до цього матеріали, уточнивши деякі штрихи біографії та використавши архівні джерела. Про це розповідає їхня книжка «Одіссея Юрія Лисянського», що побачила світ минулого року у видавництві «Ніжин-Принт».

Минулої суботи презентація цієї книжки відбулася у Ніжинській міській центральній бібліотеці.

Її автори Володимир Сапон і Віктор Шевченко розповіли, що мова йде насамперед про ніжинський період його життя Юрія Лисянського. Тривалий час у довідковій та іншій літературі про час народження майбутнього мореплавця наводились дві дати — 2 (13) серпня 1773 року і, викарбувана на могильному пам’ятнику в Петербурзі, 2 квітня того ж року. Різні думки висловлювались і про місце його народження. Одні вважали таким місто Ніжин, інші — село Заньки Ніжинського повіту, де знаходився один з маєтків родини Лисянських. Справді, тут ще й досі зберігся мікротопонім «болото Лисянських» — про це наголосив на презентації завідуючий фондами меморіального музею Марії Заньковецької Сергій Новак.

Уважне вивчення архівних документів дозволило встановити — Юрій народився у Ніжині 1 квітня за старим стилем 1773 року. Помилково вказано і дату смерті його матері Фотини Йосипівни — не 1783, а, як написано в архівних матеріалах, грудень 1803 рік.

Найбільше запитань викликає дворянське походження Юрія Лисянського. Дослідники хоч і засвідчували дворянське походження його батька, проте щодо Юрія робили це не досить переконливо. Насправді, Лисянські — представники заможної польської шляхти. В ХVІІ столітті переселилися в Україну, де займали почесні посади у Війську Запорізькому (їхнє прізвище є навіть в «Реєстрі усього війська Запорізького», складеному в 1649 році).

Федір Герасимович Лисянський, батько Юрія, служив у Прилуцькій полковій лічильній комісії, проте згодом розпочав духовну кар’єру, ставши настоятелем церкви Іоанна Богослова у Ніжині (ця церква й досі прикрашає центр міста над Остром, а неподалік неї споруджено пам’ятник Юрію Лисянському). Відтак, враховуючи відносини держави з церквою, він не міг бути водночас і священиком, і дворянином. Відповідно не могли бути дворянами і його діти. Ця обставина і стала причиною труднощів, які супроводжували Юрія майже все життя.

Ці та інші поправки та уточнення стали можливими завдяки публікаціям істориків і краєзнавців Анни Морозової, Віри Чуйко, Бориса Юрьєва, Петра Голобуцького і Олександра Зорьки, ї, звісно, авторів книжки «Одіссея Юрія Лисянського».

Юрію Лисянському було лише одинадцять років, коли його батько відвіз із Ніжина до Петербурга навчатись у Морський кадетський корпус. Почалися будні гардемаринів, що були перервані російсько-шведською війною, під час якої шістнадцятирічний Юрій, вже в званні мічмана, на борту фрегата «Подражислав» бере участь у морських баталіях зі флотом противника.

Згодом пливе на стажування до Англії, а звідти — Сполучених Штатів Америки, де зустрічається, першим з українців, з першим президентом цієї молодої країни Джорджем Вашингтоном. Про цю зустріч він напише в листі до брата Ананія: «Вашингтон обласкал меня таким образом, что я по гроб жизни должен оставаться благадарным и всегда сказать, что не было на свете величее мужа сего. Простота его жизни и благосклонность в обхождении таковы, что в одно мгновение поражают и удивляют чувства».

Перша навколосвітня мандрівка тривала три роки — з 7 серпня 1803 року по 5 серпня 1806 року. Про цю еспедицію Лисянський написав двотомну книгу «Путешествие вокруг света» (перше видання її він, разом з картами і малюнками, та ще книжкою англійського автора  Джона Клерка «Движение флотов» у своєму перекладі, подарував Ніжинській гімназії вищих наук, і їх нині можна побачити в музеї рідкісної книги імені Григорія Васильківського Ніжинського державного університету). Через кілька років «Путешествие» у власному перекладі вийшло в Англії і мало ще більший резонанс аніж в Росії.

Проте, підкреслив на презентації завідувач музею рідкісної книги Олександр Морозов, і досі немає українського видання цієї захоплюючої книжки. Нині ніжинець Олександр Гадзінський завершує переклад, але чи вийде вона — проблематично, адже важко знайти на таку річ спонсора.

  Загалом ім’я нащадка ніжинських козаків Юрія Лисянського занесено в усі універсальні енциклопедії світу, а в історії великих географічних відкриттів воно знаходиться в одному ряду з іменами Колумба і Магеллана, Лаперуза і Кука. В цьому ще раз переконалися учасники презентації, оглянувши і виставку книг та газетно-журнальних публікацій про нашого видатного земляка, яку підготували бібліотекарі.