Практично щодня він писав невеликі історії-новелки, які вбирали в себе прожите за день, враження від особливих зустрічей, телефонних розмов або спілкування з бійцями чи волонтерами під час поїздок в зону АТО. Від Майдану й до війни в серці лишається багато різного, і це нам із вами ще потрібно навчитися переживати без нових втрат.

Триста п’ятдесят перша казка закриє цілий рік життя та ФБ-проект. Натомість в роботу піде книжка «Казки на ніч. Те, що боліло протягом року». Втім книжка не буде простим копіюванням ФБ-текстів, як це робилося в аналогічних випадках. До збірки увійдуть відібрані тексти, які доповнюватимуть фото або інші ілюстрації.

«Цього вечора вийде триста п’ятдесят перша казка, яка закриє цілий рік життя. — пише на своїй Facebook сторінці Руслан Горовий. — Як і для всіх нас, рік був для мене дуже непростим. Прийшла велика біда ім’я якій війна. Я втратив кількох дуже дорогих людей, і постарів неначе не на рік, а на ціле життя.

І все ж, крім болю, як фізичного так і душевного, цей рік приніс мені дуже багато. Дав розуму, нових знайомих і друзів. Навчив витримці і стриманості. Я почав більше слухати і аналізувати, а ще зрозумів, що більше ніколи не відкладатиму на завтра дві речі: можливість зустрітися з дорогою мені людиною і зробити будь-яке добре діло.

Сьогодні рівно рік, як я опублікував першу «казку на ніч» на Фейсбуці. Через пару днів я написав другу, ще через кілька третю і потім вже почав робити це щодня».