Автор понад 40 книг, що стали класикою казахської літератури, пройшов шлях від кореспондента, редактора Павлодарської обласної газети «Қизил ту» до заступника редактора провідної республіканської газети. Після цього обіймав посаду головного редактора «Қазақ әдебіеті».

Він був одним з кращих авторів нарисів повоєнних років. Його називали казахстанським Овечкіним, ставили поруч із провідними журналістами Радянського Союзу. Свій життєвий шлях Азільхан Нуршаіхов коротко визначав чотирма словами: «Артилерист. Студент. Журналіст. Письменник». Більшість його книг них присвячена війні: «Під Великими луками», «Під Невелем» - про Маншук Маметову, роман-діалог «Істина і легенда», який присвячений Бауржану Момиш-Ули, «Незакінчена розмова» - Маліку Габдулліну.

За ратний подвиг і мирну працю Азільхан Нуршаіхов нагороджений орденами «Слави» третього ступеня, «Вітчизняної війни» другого ступеня, «Знак Пошани», «Дружби народів» та десятьма медалями. Республіка Казахстан відзначила його орденом «Парасат», медаллю «Ерең еңбегі үшін». За багаторічну плідну творчу працю він відзначений почесними званнями - народний письменник Республіки Казахстан, лауреат премії ім. Абая, лауреат міжнародної премії ім. Фадєєва.

За матеріалами www.kazakstan.kz