В одній програмі Юрський поєднав Даніїла Хармса та Ежена Йонеско, тому що, він вважає, мова йде про двох містично порівнюваних авторів. Виключено, що один із них знав та читав іншого, але ж існують приголомшливі співпадіння. Surdus – латинською означає глухий. А глухість духовну треба простромлювати абсурдом, про що в свій час здогадувались Рабле, Гоголь, Достоєвський. У Чехова безліч елементів абсурду.

Абсурд – не просто безглуздість, нісенітниця, це можливість, здатність подивитися на людей з іншої точки зору.

- Коли Йонеско був маленький, - розповідає Сергій Юрський, - Він був румуном Йонеску.

Тому батьки перевезли його у Париж, і він став видатним драматургом Еженом Йонеско. Першу комедію (антип’єсу) «Лиса співачка» Йонеско написав у 1948 році. Вона йшла у найменшому театральному залі Парижа Ла Юшет. «Вони не второпали той абсурд, тому що були іноземцями. Але ж ми теж іноземці, тому нам захотілось перевести цю антип’єсу поближче до нас.

Це зараз, - відзначив Юрський, - без лисих не відбувається жоден фільм, жодна тусовка, а раніше лисина була ганьбою, втратою, а вже лиса співачка – просто абсурд».

Театр абсурду – не нісенітниця, не набір слів, не втрата будь-якої логіки. Це насмішка над тими, хто теревенить без угаву. Йонеско передбачив ту словесну лавину, яка покотилась у наш час із мембран телефонних трубок та мобілок.

Сергій Юрський написав сценарій та поставив фільм «З приводу лисої співачки», в якому Наталя Тенякова та Володимир Качан зіграли подружжя Сміт, а Дар’я Юрська та Павло Ващілин – подружжя Мартен, які прийшли у гості до Смітів.

Сам Сергій Юрійович постав у комічному образі капітана пожежної частини, який повинен був в один прекрасний день гасити усі пожежі в місті, і яких, на прикрість капітану, взагалі не виявилось.

Інформація: прес-служба Міжнародного кінофестивалю «Молодість»
Фото: gorod.tomsk.ru