Електронна бібліотека/Проза
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
немов сподіваючись сягнути поглядом у невидимість.
— Вони нарешті придумали, яким саме чином Лахудрик зможе потрапляти до Інтернету та безпечно жити в мережі, — пояснив Борис. — Зараз вони саме зустрічаються з одним неполохливим хакером, якого я колись відшукав для Лахудрика аж у Луганську.
— Що означає — неполохливим? — поцікавився Павло.
— Ну, таким, який не дуже боятиметься співпрацювати одразу з двома бешкетливими сутностями світу невидимого — з домовиком та демончуком, — всміхнувся Борис.
— Такий знайшовся? — недовірливо перепитала Надія.
— Так. Я ж кажу: аж у Луганську. Звуть його Андрій Зуй.
— От лихо, — вдавано забідкався Ілько. — Мало того, що ті гицлі невидимі по всяк час виникають на подумковому зв’язку, так тепер і до Інтернету не зайдеш без того, аби там одразу не виник або демон, або домовик…
— Чи вони обидва! — додала Надія.
— Гаразд, друзі, давайте до справи, — зробив спробу Аскольд повернути розмову в серйозніше річище. — Отже, що ми маємо?
— Маємо триндець! — перервав його темпераментний Ілько. — Цекісти будуть пхати свого брудного… писка в українську історію, а протидіяти їм за допомогою артефактів нам Черняк практично забороняє…
— А тут ще й ця Таміла Таташева… — додала Надія.
— Тим часом, за словами того ж Черняка, часопростір і без наших артефактів кипить так, що скоро сам собою вибухне, — продовжив думку сестри Павло.
— І на додачу є ще Бенціон Пінський зі своєю близькосхідною розвідкою, — пригадав ще одну капость Ілько.
— Гаразд, давайте інвентаризуємо проблеми. — Борис повернувся до свого звичного ділового налаштування беручкого підприємця, чим дуже потішив друзів, які ще досі непокоїлися станом його здоров’я. — Отже, загроза номер один — це неконтрольовані й, можливо, зростаючі збурення в часопросторі. Друга — цекісти, які знову спробують змінити хід нашої історії. Для цього їм у будь-якому разі потрібні ми, бо самостійно створювати брами в минуле вони не вміють. Третя незрозумійка — Таміла Таташева. Вона грає за ЦІК Фе чи наважилася на власну гру?
— І при цьому має здатність впливати на континум, — нагадав Аскольд.
— Слід з’ясувати, що їй треба. Далі, товариство, ми не можемо користуватися артефактами. За нами намагається наглядати наша Служба в особі панів Вовка і Трохимчука. Така ось, як кажуть археологи, денна поверхня, — закінчив думку Борис.
— Між іншим, — звернувся до нього Аскольд, — зауваж, що ти перелічив лише відомі нам загрози. У мене відчуття, що це ще далеко не все.
— Ну, на те ти, Аску, й брамін, — мовив Ілько, — щоб відчувати.
— У мене є деякі загальні обриси плану дій, — Аскольд пустив зауваження повз вуха, бо друзі вже добряче дістали своїми повсякчасними нагадуваннями про його належність до найвищої касти носіїв сакральних знань, — але
Останні події
- 17.05.2024|14:06Оголошено короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 10.05.2024|18:25ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Сергія Руденка "Анатомія ненависті. путін і Україна"
- 07.05.2024|08:2711-12 травня у Львові відбудеться Coffee, Books & Vintage Festival #4
- 03.05.2024|13:07Видавництво "Комубук" відкрило передзамовлення на новий роман Софії Андрухович "Катананхе"
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова