Автор подає історичні портрети володарів цих держав - сучасників великого волинського князя. Основна ж увага приділена правлінню останнього володаря Волинсько-Галицької держави Дмитрія-Любарта, сина великого князя Литви Гедиміна, який, будучи обраним на володимиро-галицький престол, в умовах залежності від Золотої Орди та воєнних дій з польсько-угорською коаліцією намагався зберігати й продовжувати державотворчу політику своїх попередників із княжо-королівської родини Романовичів. Висвітлена його діяльність щодо збереження традиційного устрою Волині, утвердження її як суверенної держави та розбудови нової столиці - міста Луцька. Разом із тим зроблено спробу об´єктивного показу логічності політики володарів вище названих держав, а також православної і римо-католицької церкви щодо Волині на той час. Політична діяльність церкви, якій дослідниками в минулі роки приділялася недостатня увага, уведена в контекст загальнополітичних процесів у цих країнах, дала П. Троневичу ключ до розуміння багатьох політичних подій і явищ та ходу історії взагалі. Автор підводить нас до думки, що Волинська земля була хранителем державницьких традицій Русі-України та первинним осередком зародження українського етносу в післямонгольський час.

Українською та російською мовами

Петро Троневич. Великий князь Дмитрій-Любарт і його сучасники : історико-краєзнавчий нарис / П. О. Троневич. - Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. -  192 с.; іл. - (Сер. «Пантеон»).