Книжка відомої журналістки та дослідниці історії Східної Європи Анни Рейд подає унікальні свідчення жертв блокади Лєнінграда під час Другої світової війни.  

Перші десять потягів з 15192 дітьми вирушив 29 червня. Єлєна Кочіна спостерігала, як дітей приводили на вокзал: 

"Наче налякані звірята вони заповнили вулиці, прямуючи до вокзалу, кордон їхнього дитинства: з іншого боку починалося життя без батьків. Найменших перевозили у вантажівках, їхні голівки визирали, як золоті грибочки. Збожеволілі батьки бігли за ними".  

Інженер Дмітрій Лазарєв описував свої почуття у щоденнику: 

"Уже давно хотів я написати про те, що відчуває людина, виснажена голодуванням. Спиш дуже мало - шість або сім годин. Усю ніч постійно насуваєш на себе покривала, закутуєшся в них, тому що тобі увесь час холодно. Холод проходить по хребту і по всьому тілу. Кістки, що випинаються, незабаром починають боліти, що змушує тебе постійно вертітися збоку на бік".

Рейд А. Лєнінград: трагедія міста в блокаді 1941-1944. - К.: Темпора, 2012. - 501 с.