А все тому, що він був незвичним філософом - не мав системи і не прагнув її мати; не мав чіткої ідеології, хоч його можуть використати і справа, і зліва; не мав якоїсь зрозумілої всім професії; навіть не мав стабільного помешкання, здебільшого не залишаючись у своїх тимчасових квартирах чи в готелях більше, ніж на півроку. Одне слово, він сам був уособленням тієї реальності, в якій жив: реальності розірваної, шизофренічної, уривчастої; а тому, не прагнучи звести її до якоїсь системи, він прагнув просто давати слово кожному з маленьких фраґментів розірваного життя.

Чергова новинка в резонансній серії «Deprofundis» видавництва «Грані-Т», видана за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» - том вибраних есеїв Вальтера Беньяміна «Щодо критики насильства», передмову до якого написав один із найяскравіших сучасних українських філософів Володимир Єрмоленко. Сподіваємося, що мисливі люди отримають від цієї книжки справжнє задоволення!

Вальтер Беньямін. Щодо критики насильства: статті та есеї / Вальтер Беньямін. - К.: Грані-Т, 2012