Напевно, нікому не подобається слово «жертва», і ніхто з нас не хотів би нею бути. Однак іноді в житті трапляються невдачі, травми або трагедії. Невдача в коханні, роботі, втрата близької людини, щось, чого ми не можемо собі пробачити — ці події виявляються надто важкими для того, аби їх просто пережити, і вони залишаються в нас та непомітно керують нашим життям. Ця книга допоможе вийти з парадигми звичного мислення і зробити перший крок, з якого починаються будь-які зміни, допоможе написати нову історію.

Це — книга-діалог автора з читачами, де автор пропонує читачам відповісти на низку питань і написати історію власного життя. Метою книги є допомога читачу у відновленні контролю над своїми спогадами і реконструкція творчого погляду на своє теперішнє та майбутнє. 

Нагадаємо, що перша новинка серії есеїстики і документальної прози «Мірки та лекала» — Оксана Смерек. Мірки і лекала — була презентована в рамках Книжкового Арсеналу 2017.

Лаура Есківель — мексиканська письменниця, світове визнання якій приніс дебютний роман «Як вода для шоколаду» (1989 рік). Твір було екранізовано та перекладено 33 мовами світу й саме він, написаний у стилі магічного реалізму, від початку і донині асоціюється з її іменем. Хоча після нього авторка написала ще вісім книг у різних жанрах: збірку оповідань «Інтимні смачності: філософський трактат про кухню», роман-реінтерпретацію «Малінче», наукову фантастику «Закон кохання»,  роман у жанрі магічного реалізму «Швидкий як бажання», казку «Морська зірочка», детектив «Люпіті подобалося прасувати», «Книга емоцій» та «Пишемо нову історію. Як перестати бути жертвою».

Лаура Есківель. Пишемо нову історію. Як перестати бути жертвою за 12 занять. Есе /серія «Мірки та лекала») / Переклад з іспанської: Аліна Бєлуха. — Київ: Ксенія Мацкевич, 2017. — 128 сторінок, обкладинка тверда, папір — книжковий Munken. Формат 171х 124 мм. ISBN 978-966-2973-18-1

Цитата з книжки

Усім людям подобається слухати казки, і найбільше — в дитинстві. Діти можуть слухати ту саму казку знову і знову, чудово знаючи, як буде розгортатися розповідь, і не дозволяють жодним чином змінювати фінал. Точне знання того, що станеться з героями казки, дає їм відчуття безпеки, бо гарантує, що майбутнє не є невідомим, чи непередбачуваним, що воно не лякає. Їм подобається знати, що герой виходить переможцем, що злодіїв так чи інакше буде покарано, а порядок — відновлено.

Коли ми виростаємо, то розуміємо, що речі так не працюють. Світ непередбачуваний. Ніхто з нас не може бути впевненим у тому, що станеться наступного дня, і ми постійно відчуваємо, що не керуємо своєю долею. Можливо тому в моменти кризи ми безнадійно шукаємо вихід, рішення, вказаний шлях, як ті герої казок, які ми слухали в дитинстві. Якийсь напис. Якийсь голос, що скаже: «Сюди». Щось або когось, хто нам допоможе, адже ми не бачимо рішення наших проблем. Було б добре, якби ми усвідомили, що, на відміну від дитячих казок, в яких хтось уже вирішив долю головних героїв, ми все-таки маємо голос в нашій особистій, сімейній та національній історії.