Re: цензії

02.04.2026|Ігор Зіньчук
Війна, яка стосується кожного
30.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Слово його вивершується, сіється, плодоносить…
25.03.2026|Анастасія Борисюк
Чи краще озирнутися й не мовчати?
Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла

Новини

27.04.2024|16:52|Буквоїд

Євгенія Бабенко. "Усі мої тривожні дзвіночки"

Вісімнадцятирічна Христина, як і мріяла, вступила до київського вишу.

Нарешті вона опинилася у новому місті, де може розправити крила та подорослішати, зануритися у студентське життя, навчитися по-справжньому дружити й знайти кохання. Перші дорослі виклики, досягнення, розчарування, спроби балансувати між роботою та навчанням. Проте… звичайні для інших речі даються Христині непросто. Є в її житті те, про що вона мовчить, про що нікому не скаже, бо, здається, про це краще мовчати довіку. Чи зможе вона вибратися із клітки, яку вибудував її розум, і відкритися світу?

Перед вами прониклива історія дорослішання дівчини, яка попри травму спромоглася жити далі. І дозволила майже безтурботному, іншому літу статися.

Євгенія Бабенко. Усі мої тривожні дзвіночки. Харків: 2024. - 128 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери