Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

21.02.2013|20:36|Буквоїд

Тарас Малкович. «Той хто любить довгі слова»

Сюди увійшли кращі вірші та переклади молодого автора.

Післямову до видання написав львівський поет Остап Сливинський. «Вірші Тараса Малковича, - зазначає він, - виростають з несподіваної асоціації, переважно якраз не фонетичної (хотілося би сказати - на щастя), а візуальної, тактильної; з якоїсь ледве вловимої подібності фізичної форми чи властивостей предметів, з таємної механіки взаємин між речами, яку може виявити лише дуже уважне око, а розвинути - розпалена фантазія».

Тарас Малкович. Той хто любить довгі слова. Meridian Czernowitz. 2013, - 95 ст.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери