Поет Велвл Чернін водночас старомодний і модерний, «острівний» і дуже «материковий». Він — романтик, переконаний в існуванні безумовних цінностей, і саме тому ця непохитна віра поєднується в його поезіях з рефлексіями різних рівнів, діалогами не лише з собою, але й зі світом.

До книжки ввійшли вибрані верлібри Черніна в українських перекладах самого автора. Хоча основна мова творчості поета — їдиш, але українська не є чужою для нього — значну частину дитинства він провів у Пирятині на Полтавщині, де народилася його мати.

Книга цікава для читання та може бути прекрасним подарунком: зручний формат 171 (в) х 124 (ш) мм, 100 гр офсетний папір, тверда палітурка, вибіркове УФА-лакування, ляссе.

Велвл Чернін (1958) народився у Москві. Значну частину дитинства провів у місті Пирятин на Полтавщині, де народилася його мати.

Закінчив історичний факультет Московського державного університету ім. Ломоносова та Вищі літературні курси при Московському літературному Інституті ім. Горького. Дебютував з віршами 1983 року на шпальтах московського часопису «Советіш Геймланд». Співпрацював з театральними колективами Москви та Києва. Брав активну участь у єврейському національному русі в СРСР.

У 1990 році репатріювався до Ізраїлю. Захистив докторську дисертацію на факультеті єврейської літератури Університету Бар-Ілан у Рамат-Гані. Викладає єврейську літературу та мову їдиш в ізраїльських університетах. Серед його робіт є кілька статей з різних аспектів єврейсько-українських літературних зв’язків. Займається також етнографічними та соціологічними дослідженнями. Читав курси у низці університетів Росії, України та Литви. В Ізраїлі побачили світ шість його поетичних збірок їдишем та одна івритом. Переклав івритом «Слово о полку Ігоревім». Окремі поезії Велвла Черніна вийшли у перекладах англійською, французькою, німецькою, російською та українською мовами (українською його перекладали Юрко Прохасько, Петро Рихло та Валерiя Богуславська). Був одним із укладачів «Антології єврейської поезії» в українських перекладах з їдишу (Київ, 2007 та 2011).

Мешкає у поселенні Кфар-Ельдад, розташованому на південний схід від Єрусалиму на краю Юдейської пустелі.

Моше Гімейн (1949) народився в Казані, Татарстан. Закінчив театрально-постановочний факультет Казанського художнього училища ім. Фешина. 1978 року став головним художником Камерного єврейського музичного театру. У 1979 подав документи на виїзд до Ізраїлю, але отримав відмову. Був заарештований і перебував у «психушці». Кілька років займався фізичною працею. Брав активну участь в єврейському національному русі в СРСР. 1987 року став завідувачем художньо-постановочної частини Московського єврейського театру «Шалом».

1989 року репатріювався до Ізраїлю. Мав персональні виставки у 1991, 1993, 1996 та 2002 роках. Окремі роботи Моше Гімейна були придбані Національним музеєм Ізраїлю. Він зробив багато монументальних розписів у столиці Ізраїлю. Лауреат премії «Олива Єрусалиму» за 2008 рік.

Мешкає у місті Мевасерет-Ціон, на захід від Єрусалиму.

Велвл Чернін та Моше Гімейн познайомилися у Москві в 80-ті роки у рамках єрейського національного руху. 1988 року вони співпрацювали у постановці п’єси «Подорож Веніаміна Третього у Святу Землю» за книгою класика єврейської літератури Менделе Мойхер-Сфоріма в московському театрі «Ермітаж» (Моше Гімейн був художником-оформлювачем, а Велвл Чернін — літературним консультантом). Дві книги поезій Велвла Черніна мовою оригіналу (1997 та 2015) були оформлені Моше Гімейном.

Переклад з івриту та їдишу Велвла Черніна в редакції українського поета, перекладача та літературного критика Петра Коробчука

Ілюстрації: Моше Гімейн. Дизайн обкладинки: Михайло Євшин. Дизайн макету: Сашко Шевцов

Велвл Чернін. Верлібри. — Львів: Кальварія, 2016.