Re: цензії
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Блиск і вбогість Матіос
Вважають, що найвидатніші літературні твори пишуться не людьми. Їх творить Бог, і це його послання людям. Різними є способи передачі таких шедеврів. Одні автори чують голос, який диктує текст. Іншим руку з пером водить таємнича сила. Ще комусь літературна праця нагадує роботу археолога, який знайшов під землею невідомий науці кістяк, і мусить підняти його на поверхню, не пошкодивши жодної найдрібнішої кісточки.
Щоб стати таким співавтором Бога, літератор мусить мати чистий слух, не зашумлений мирською метушнею, або руки, не зайняті рукоблудством. Такою вибраною людиною виглядає Марія Матіос. Читаючи «Москалицю» (а перед тим деякі інші твори авторки), відчуваєш, що людина цього написати не могла. А надто коли під час читання стається якийсь тектонічний зсув свідомості, і ти опиняєшся в іншому вимірі й відчуваєш, що все написане – це частина великої Божої істини.
Та раптом у певних місцях відчуваєш якийсь струс, ніби на гарній дорозі на повному ходу налітаєш на «лежачого поліцейського». Раз! Ще раз! В чьом дєло!? – хочеться закричати.
Якщо провести навіть дуже поверхову загальну текстологічну діагностику тексту «Москалиці», то можна виявити дуже цікаві речі. Нескладний аналіз дозволяє встановити, що з першотексту «Москалиці» вилучені цілі шматки. Крім того, до нього додані чужорідні вставки. Вони дуже короткі, але суттєво спотворюють зміст.
Скажімо, іде розповідь про те, як головна героїня ціною нелюдських зусиль рятує від енкаведистів двох наших хлопців з лісу. Аж раптом цей зв’язний текст ні сіло ні впало переривається пасажем: «І хтось із них таки прийде по неї. Чи москалі. Чи свої, тутешні».
Або інше місце. Душа головної героїні лине до Райської Брами і відчуває за собою погоню. «Вони мене нарешті вислідили, Воротарю, - каже вона. - Вони мене й заарканять.» А далі, увага! чужорідна вставка: «Як не в свої бункери, то в свої сибіри.» Неймовірно! Одне речення заперечує всю книжку. Вже нема різниці між добром і злом. Текст втрачає сенс.
Наявність таких вилучень і вставок означає, що вони були зроблені пізніше, коли текст був уже написаний. Вставки свідчать і про те, що цей «редактор» не усвідомлював усієї глибини тексту і робив свою справу дуже грубо, похапцем, без розуміння контексту.
Суть послання «Москалиці» дуже проста і вражаюче гостра – нещасною і безплідною є людина, яка впустила до своєї душі смертельного ворога. Це дуже точно проілюстрував на обкладинці художник Сергій Іванов, зобразивши жінку зі зміями на грудях. Він чітко зрозумів послання.
Мабуть, послання, яке отримала Марія Матіос, видалося їй занадто гострим і не зовсім політкоректним. Тому вона, сучасна європейська емансипована жінка з широкими ліберальними поглядами, вирішила поправити цей досконалий текст.
P.S. Відомо, що з тексту можна скласти уявлення про людину, яка його написала. Нема ніякого сумніву, що другий твір, вміщений у цій книжці, писала людина без допомоги вищих сил. Вже саме розміщення твору в книжці догори дриґом і задом наперед є підсвідомим протиставленням цих текстів. Богонатхненними там є лише два епіграфи, цитовані зі Старого Заповіту. А решта – дрібноміщанський совковий мотлох: сонячна Молдавія, «наш адрєс нє дом і нє уліца» (слава КПРС!), брак масла (привіт Подерев’янському!), Христофор і Одарка (пам’ятаємо Гулака-Артемовського!), агресивність непогамованої чоловічої сексуальності (вітання Фройду!) і т. п.
Марія Матіос. Москалиця. Львів, Піраміда, 2008
Цей матеріал надійшов на конкурс читацьких рецензій, який проходить в рамках «Книги року»
Української служби Бі-Бі-Сі . Портал «Буквоїд» є інформаційним партнером цього проекту.
УМОВИ КОНКУРСУ
Коментарі
Останні події
- 06.12.2024|18:41Вікторію Амеліну посмертно нагородили Спецвідзнакою Prix Voltaire
- 03.12.2024|09:25Дискурс радянського самовбивства
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева