Спочатку про видавця – Юрій Височанський. Має чоловік таке гоббі – видавати вряди-годи книжки. І скажу – не такі вже й погані видає він книжки. Судіть самі: Олег Гуцуляк. Пошуки заповітного царства. Такий собі квазі-науковий «гросбух» a’la Гумільов, де сам автор не розбереться, яке заповітне царство він шукає. Але процес! Процес – він важливіший за тисячі знахідок!

Чи книжка Любові Сливки  про історію галицької шляхти від 1780 до 1914 року. А ще серія «Новітня українська поезія», у якій вийшли авторські книги того ж Олега Гуцуляка «Поет і Тіамат», Любові Бенедишин «Вік Ангелів», Мирослава Аронця «Поезія», Ірини Тарновецької-Мороз «Кольорові сни», Василя Мороза «Так віщують пісні...». Найпрофесійніше поетичне письмо у Мирослава Аронця, не даремно ця книга свого часу була відзначена обласною премією ім.Василя Стефаника, а сам автор ще є талановитим мистецтвознавцем, автором-упорядником кількох мистецьких альбомів (зокрема: «Денис-Лев Іванцев»). А ще серія «Українська екзотика», в якій вийшли романи Марії Дзюби «Укриті небом», «Ранець для крил» і зараз готується новий роман «Бісеріада».

Словом, видається багато, різного і не завжди однозначного. Але пам’ятаємо сказане вище: ПРОЦЕС! Особливо, сьогодні, коли видання українських книг грозить повністю перейти в підпілля. Крім усього, Юрій Височанський не просто видає книги у своє задоволення, він ще платить авторам гонорари, і зовсім непогані гонорари, скажу я вам...

Що стосується видання, озвучене як Антологія української інтернет-поезії, то упорядники не збрехали, – таки справді інтернет-поезія. А в Інтернеті, як в Інтернеті – поряд з нормальною інформацією, – копиця сміття і дезінформації. Тому й в Антології (Збірнику; Альманасі) є усього потрохи: віршів, невіршів, поетичного і бог знає якого... Це перевитрати ПРОЦЕСУ – пам’ятаєте? Але ж уперше вийшов такий збірник: інтернет-поезії. Тому  й перевитрати допускаються.

Можливо, комусь з авторів соромно, що він потрапив у сю Антологію. Для когось се стане вершиною його літературних мрій. Для інших – добрим стимулом до творчости. А ще для третіх... Але. Що там думати про якихось третіх, коли книжка є для тих, хто ще зберіг у собі запал поетичного. Принаймні, у цьому переконує автор передмови і співупорядник Євген Баран, а йому, в принципі, можемо вірити або не вірити, але він завжди каже те, що є, і не каже того, чого немає. Або ж думає, що так каже. А віра – се діло хитре, вона або є, або нема...

Що стосується автури, то можемо говорити про тих поетів, чиї добірки виправдовують появу сієї Антології. Отже, се Наташа Воронова, Оксана Єфіменко, Анна Малігон, Макс Непорада, Надія Павлик, Василь Роман, Ольга Шарова (Бєлих). Про останню тільки скажу, що вона корінна росіянка, живе в Єкатеринбурзі, українську мову почала вивчати із серпня 2008-го. Але рівень опанування мови у Шарової є не просто технічним, а високим. Відчуття мови  в неї чудове. Як і відчуття поетичного...

Є декілька авторів так званого другого плану, що в принципі дозволяє говорити про них, як про потенційних авторів: Нік Волошин (ось тільки фото автора може відлякати потенційних читачів, невже він не міг знайти кращого фото або, принаймні, поголитися?), Олександр Єрох, Ю.Калашник, Євген Курносенко, Ігор Рубцов.

Про інших авторів Антології нічого не скажу. Бо се досвід, який себе осмислює і вибирає для цього форму поетичного. Поки що форма не дається їм. Але досвід вони мають, а тому в цьому житті все можливо. І хтось із них, можливо, таки проб’ється до опанування форми.

Найголовніше, що ця книга вийшла, і не просто вийшла, а стала для 33 авторів пристанищем власного досвіду, власних переживань, мрій, ілюзій. Це так важливо, аби був свій дім, до якого, як би не нарікав, все одно повертаєшся. Поправити можна те, що збудоване. Бо прожекти не болять. А у цій книзі є любов, є біль і є радість зі смутком. Є те, що робить книгу живою і потрібною бодай декільком небайдужим. І се найголовніший здобуток сього аматорсько-професійного видання.

На сій оптимістичній нуті ставлю крапку.  Інших розділових знаків вистачає. Завжди бракує вчасної крапки.

Ця рецензія надійшла на конкурс літературних критиків, який книжковий портал «Буквоїд» проводить спільно із видавничим домом «Most Publishing» , видавництвом «Грані-Т», магазином «Читайка» , літературним конкурсом «Коронація слова» та Міжнародним благодійним фондом «Мистецька скарбниця».

УМОВИ КОНКУРСУ