- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Зазвичай я читаю книжки лише в паперових варіантах: розумію, що це старомодно, але я так звик. Для цього регулярно здійснюю подорожі до різноманітних бібліотек Києва, де є багатющі запаси цікавої літератури – від грубезних літературних журналів до новинок книжкового ринку. Електронних книжок – дуже-дуже не люблю, оскільки хочу відчувати сторінки книжки на дотик, гортати їх, перечитувати – саме так, уважаю, книжка живе, коли до неї торкається людина і дарує їй частинку свого тепла, бо паперова книжка – жива, вона має свою енергетику. Електронні книжки для мене мертві.

Нещодавно я прочитав кілька цікавих речей: монографію Тамари Гундорової про стать і культуру в гендерній утопії Ольги Кобилянської – «Femina Melancholica», велику антологію сучасної американської поезії «Поезія США», збірку поета Бахита Кенжеєва «Вибране», роман англійською «Лід» британської письменниці Анни Каван (Anna Kavan, «Ice»), який дуже вразив по-справжньому магічним і філософським змістом, а саме лід, а якщо і людина, то з льодяним серцем… Цей твір Анна Каван задумала, коли під час Другої світової війни подорожувала Новою Зеландією… Зараз читаю цікавий роман письменника Анатолія Власюка «Інтуїція» – дуже хочу, щоб ця книжка колись побачила світ у дуже великому видавництві. Прочитав давно, а тепер постійно перечитую романи шведського письменника Пера Улова Енквіста «П’ята зима магнетизму» і «Скинутий янгол». Власне, «Скинутого янгола» я чомусь перечитую постійно – у романі розгортається зворушлива історія життя людини-потвори, заснована на реальних подіях: двоголовий монстр Паскаль, який у 30-х роках минулого століття працював блазнем в одному з цирків США, закохався у звичайну дівчину і навіть утік із цирку, щоб узяти із нею шлюб, але… Друга його голова – жіноча, голова Марії, яка була в нього на чолі, – так і не дозволила йому це зробити: вона співала журливих пісень або просто кричала, коли нещасний Паскаль ішов на побачення… Одного разу він навіть хотів ту другу свою голову відрізати або утопити в калюжі, але так і не зміг, бо Марія – плакала, і плакав Паскаль… Це дуже зворушлива історія трагічного кохання.

- Як обираєте книжки для читання?

- Я ніколи не читаю книжок, видання яких супроводжується гучною рекламою та якимись скандалами: думаю, що це все-таки не дуже вдалий спосіб привернути увагу читачів, оскільки така дуже гучно розрекламована книжка повинна мати й потужний гарний текст: у більшості ж випадків є книжка, реклама і немає хорошого якісного тексту, на жаль… Тому намагаюся читати книжки, які «модна» літературна критика зазвичай чомусь обходить своєю увагою.

- Що можете порадити для читання іншим?

- Власне, читачам порталу раджу романи шведа Пера Улова Енквіста – вони гарні, вишукані, естетські та романтичні.