Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Фатальний артефакт
Борис Крамер. Пернач полковника Вухналя - Тернопіль, Богдан, 2018. – 301 с.
Жанр: детектив
Новий, поки що Борис Крамер (літературний псевдонім франківця Василя Добрянського), публікаціями своїх детективних творів відроджує призабуту вже в українській популярній літературі традицію. А саме: коли автор розробляє проект циклу з серійним персонажем у головній ролі, що для детективу притаманно, але книги циклу виходять у різних видавництвах.
Так було з романами Леоніда Кононовича з серії про агентство «Тартар» і сищика Оскара, від яких автор, до речі, згодом відхрестився як від таких собі помилок молодості. Мандрували видавництвами цикли Наталі Тисовської, Анни і Петра Владимирських, автор цих рядків проходив подібний шлях. Все – через нестабільність та погану структуризацію ринку. Нині все ніби гаразд. Проте всі три детективи, які об`єднує Артем Нагорняк, слідчий прокуратури подільського містечка Грушка, опубліковані різними видавцями. І проблема - в тому, що на серію треба полювати читачеві, перетворюючи сам пошук чергової книги на своєрідний детективний квест. Мінус ситуації – неможливість скласти про новий цикл цілісне враження. Для романів, у яких присутній наскрізний персонаж, а отже – певна об`єднальна ідея, такі враження часом важливіші за самі пропоновані історії.
Але й сам Борис Крамер, судячи з текстів, змирився з подібним станом справ. Бо пише кожен детектив, мов перший та останній. Ці спостереження – від особистості головного героя. Точніше, від її відсутності. Артем Нагорняк постає не так картонним, як людиною без властивостей. Притаманних лише цьому персонажу рис, позитивних й негативних, котрі змушують його рухати чергове розслідування в той чи інший бік.
Адже стиль, методи, й відповідно – фінальний успіх героя детективу зазвичай задає його характер. Занадто раціональний герой може не зважити на емоцію й взяти хибний слід. А надто емоційний – збитися з пантелику там, де варто думати раціональніше. Заклопотаний домашніми справами мусить балансувати між ними та службовим обов`язком. Казанові заважають стосунки з коханками. Людина з фізичними вадами має знаходити додаткові можливості. Алкоголік – раптом зірватися. Занадто незалежний – потрапити під гарячу руку начальства. І так далі.
Натомість слідчий Нагорняк живе й працює в Грушці, відтак не користає з цього жодним чином. Він може бути найвідомішим сищиком містечка, з яким тут усі вітаються й від якого нічого не приховати. Або навпаки – професіоналом, на якого провінція тисне, та завжди мусить лишатися тут із різних причин. Проте волею автора Нагорняк лише виїздить на чергове місце пригоди й починає виконувати відповідні процедурні дії. Витягуючи читача в рутину поліцейського слідства.
У даному випадку – згоріла хата місцевого коваля Циганчука. Там знаходять обгорілий труп, але – не хазяїна. Сам Циганчук, виявляється, подався аж до Парижу, де влаштували виставку його ж власних робіт. Але запрошення виявилося аферою, з будинку зникли цінні артефакти, серед яких – пернач, такий різновид булави, бойова зброя козацької старшини. Сліди ведуть із Грушки до Одеси, праматері всіх шахраїв. Поки Нагорняк з`ясовує це, в Грушці стається ще два вбивства.
Історію без яскравого героя рятують дві речі. Перша – авторська фантазія, застосована для вигадування сюжетів. Як того вимагають закони детективного жанру, дві третини шляху, який проходить Нагорняк у своєму розслідуванні – дорога в нікуди, всякий раз треба повертатися назад, а це втрата часу. Друга – персонажі, даруйте за тавтологію, другого плану. Передусім – коваль Борис Циганчук, обдурений шахраями, обпоєний снодійним, обікрадений.
Автору в цілому вдалося, нехай доволі скупими фарбами, передати розпач не просто майстра своєї справи – митця. До всього – митця провінційного. Чиї мрії підкорити своїми роботами Париж та загалом Європу брутально використали та назавжди зруйнували цинічні міжнародні аферисти. Злочинці на чолі з професором Вознесенським теж окреслені досить випукло, хоча й не надто щедро представлені. Показово, що Вознесенського в гонитві за цінним артефактом – перначем так само кинули, навіть брутальніше, ніж діяла його група.
Натомість викритий на останніх сторінках убивця зовсім не переконливий. Бо автор перемудрив, ховаючи його в тіні – так само вчинив французький автор трилерів Франк Тільє в романі «Сновидіння». Там маніяка бачимо лише раз на чотириста сторінок оповіді. Тож під кінець викриття не виглядає разючим: читач просто не бачив його серед підозрюваних. Та й мотиви традиційної фінальної сповіді дещо забалакані. Тим не менше, «Пернач полковника Вухналя» виконаний у цілковитій відповідності до жанрових законів. І дуже добре, що ні на що, окрім як бути прочитаним один раз, не претендує.
Оцінка**** (-)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше.
Додаткові матеріали
- Прокляті бурштином
- Вбивство раз на двадцять років
- Кращі детективи`2018 від «Кримінального чтива UA»
- Супермен проти бовдурів
- У вересні дві тисячі чотирнадцятого…
- Пригоди української Попелюшки
- Полювання на всесвітню владу
- Слідство веде психіатр
- Помста психопатів
- Харків на голці
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві