Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності

Кримінальне чтиво

Скарб гетьмана в тілі вождя

Дмитро Афанасьєв. Країна мільйонерів. - К.:, Темпора. 2020. – 167 с.

Жанр: авантюрна комедія

 

Зміст та вміст авантюрно-пригодницького роману Дмитра Афанасьєва «Країна мільйонерів» дають чимало підстав сікатися як до сюжету в цілому, так і до окремих деталей. Наприклад, чому одного з головних героїв звуть Філіп, а не Пилип – питоме й доволі поширене зараз українське ім`я. Можливо, герой сам себе так називає? Як питомі Христини вперто іменують себе Крістінами, а Меланії – Міланами.

Або – чому твір двомовний? Блогерка Луїза, народжена на Сході України, говорить нею в творі волею автора. Гаразд, подібні приклади не рідкість у сучасному українському кіно. Комусь це подобається, хтось закидає: а Ленін у фільмі «Моя бабуся Фаннні Каплан» україномовний – і нічого! А Гітлер у американських фільмах англомовний – і ніхто не постраждав!» Звісно, російський класик Лев Толстой свою епопею «Війна і мир» теж частково писав популярною серед російського дворянства французькою. Але ж часи міняються, як і вимоги до мови літературних творів, а не кіносценаріїв.

Тим більше, що – теж із волі Дмитра Афанасьєва – з директором такого собі музею радянських артефатів Марленом герої принципово говорять українською, хоча дія відбувається на території окупованого Криму. Де україномовні громадяни ризикують, тим більше – в такому місці. А чим тоді ризикує в Україні блогерка Луїза, коли уникає української? Мовне питання лишається відкритим. Зрозуміло, автор хотів показати реальну мовну ситуацію. Проте не всі нюанси чомусь врахував.

Філіп Апінін, за сюжетом, кандидат у народні депутати України. Автор, знову ж таки – власним зусиллям волі, - запросто відправляє його в Крим. Не самого, в компанії брата Остапа та ще кількох випадкових осіб. Твір, нагадую, художній та є продуктом авторської фантазії. Але ж логіка оповіді та причинно-наслідкові зв`язки, котрі рухають сюжет, слід враховувати. Автору ж байдуже, чи властиво його героям у реальному житті діяти так, як діють вони. І йдеться не про авантюрну складову сюжету, пошук скарбів – саме про вилазку в Крим без урахування наслідків.

Згоден, заїхати на окуповану територію громадянам України досить просто. Чи просто звідти вибратися? Отут би авторові ускладнити героя задачу, зробити з цього непоганий сюжетний шматок. Але ні – прогулянка до Криму виявляється безпечною, навіть десь приємною.

Нарешті – до чого і для чого це все. Дмитро Афанасьєв не знати, з якого дива вирішив узяти за основу сюжету неактуальну вже чверть століття легенду про скарби гетьмана Полуботка. Щось давно ніхто їх не шукав. Аж раптом Остап Апінін випадково вирішує спуститися з даху двадцятиповерхового будинку і потрапити таким чином на вечірку, на яку не запросили.  Він хоче вразити подвигом свою кохану Кароліну – натомість зриває плани озброєних бандитів, яких бачить на своєму шляху вниз. Так Остап, його друг Марк (чомусь не Марко) і означена Кароліна знаходять артефакт, за яким лиходії полювали: лист, у якому вказано, де і як шукати скарби Полуботка.

Де – питання друге. Спершу треба розібратися, як. Трошки дедукції – і шукачі скарбів вираховують: важлива інформація захована всередині великого пам`ятника вождю світового пролетаріату. Звідки взятися Леніну, в Україні – декомунізація… Тому герої на чолі з Філіпом вирушають спершу в Крим, потім – на Харківщину. Пошук потрібного Леніна в певним момент нагадує конандойлівський сюжет про шість Наполеонів. Або – про діаманти в одному з дванадцяти стільців. Треба трощити бюсти й меблі, поки не знайдеш у котромусь скарбу. Тільки пан Афанасьєв пропонує безжально добивати леніних.

Аби не вибір теми, зазначені на початку недоліки можна було б легко списати, зрозуміти й пробачити. Адже фінал будь-якої історії про пошук скарбів має завершитися, власне, знайденням скарбу. Тобто, успіхом авантюрників. Натомість скарби Полуботка знайти неможливо навіть у художній літературі з досить умовним сюжетом. Звісно, «Країна мільйонерів» усе ж значною мірою сатиричний чи гумористичний твір, роман-пародія. Аби автор ще грав за правилами обраного жанру, все було б добре.

 

****

*  Жодної надії;                                   

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;                                 

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;                                 

**** Хочеться краще, але загалом поживно;                                 

***** Так тримати!                                 

Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.                             

Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше. 



Додаткові матеріали

Полювання на два фронти
Убивство в галицькому експресі та інші вибрики долі
Листи з того світу
Пес, який щось бачив
Обережно, діти!
Відповісти за балет
Гетьманський скарб
Диво-жінка
У одній бібліотеці з убивцею
Полювання на другий шанс
Книжка наводить на слід
Кращі детективи`2019 від «Кримінального чтива UA»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери