Re: цензії
- 21.06.2026|Дана ПінчевськаПроцес становлення праведників миру: перша п’єса Лариси Мончак
- 21.06.2026|Ігор ПавлюкВолинська сага про війну, любов і свободу
- 19.06.2026|Павло Пантелеєнко, педагог, філологПовернення до першоджерел крізь магію літа
- 19.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськОбережно там, де стрибають Мерседеси!
- 15.06.2026|Дана ПінчевськаЦе воює вона. За нашу і вашу свободу
- 12.06.2026|Дана Пінчевська, мистецтвознавецьПутівник мистецькими жанрами: «Живопис...» Катерини Липи
- 10.06.2026|Ігор ЗіньчукЯк знайти шлях до успіху компанії?
- 05.06.2026|Ганна Клименко-СиньоокПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Автор «Бандитского Петербурга»: «То, что происходит в Ливии - сюрприз»
Он служил в Джамахирии военным переводчиком, хорошо знает страну, но восстание оппозиции стало для него полной неожиданностью.
Руководитель Агентства журналистских расследований Андрей Константинов известен многим как писатель и сценарист, автор «Бандитского Петербурга». Но мало кто знает, что когда-то выпускник Восточного факультета ЛГУ служил военным переводчиком в арабских странах. В том числе с 1988 по 1991 год - в Ливии. Сначала на авиабазе в Бенгази, затем в Триполи в химических войсках национальной гвардии Каддафи.
Правда, экспертом по Ливии Константинов себя не считает: прошло двадцать лет с тех пор, как он покинул эту североафриканскую страну. Но признается, что все же постоянно следит за ней. А сейчас - особенно пристально, потому что вслед за Тунисом, Египтом и Йеменом в Джамахирии началось восстание оппозиции.
- То, что происходит сейчас в Ливии - для меня полный сюрприз, - признался Андрей. - Это была, наверное, наименее ожидаемая из революций. Я бы назвал Ливию последней в ряду стран, где подобное может произойти. Даже в Саудовской Аравии и то больше оснований для выступлений.
Почему все это началось именно сейчас - для меня самая большая загадка. Народу в Ливии меньше, чем в Египте или Тунисе, живут они лучше - есть нефть. Трудно сказать, что их спровоцировало. Говорят, революционный вирус на них перекинулся. Но революция - это не грипп, он не может так просто взять и перекинуться.
К тому же ни у кого не было сомнений, что если что-то случится, Каддафи будет это подавлять большой кровью, что он и делает. Он сам не уйдет, он не Мубарак, он будет держаться до последнего. Люди понимали, что если они выступят, по ним будут стрелять боевыми патронами. Но они пошли. Какой же должна быть мотивация?
Возможно, сыграла роль в разнице благосостояния - одни живут в роскоши, у других средний достаток. Может, то, что Ливия - очень закрытая страна. А многим, особенно молодежи, хочется в мир. А может, людей достало то, что это полицейское государство с колючей проволокой.
Восстание «Братьев мусульман» в Ливии уже было в конце восьмидесятых, и Каддафи его жестоко подавил. Что, за эти двадцать лет в Триполи появилось серьезное религиозное подполье? Ну, может быть… Хотя там неплохо работающие и весьма брутальные спецслужбы. И все же они пропустили это движение. Честно говорю: я не понимаю, что происходит. Мне непонятны лидеры. Предположить, что все это просто стихия - трудно. В Бенгази - еще может быть, но не в Триполи. Ливия сильно отличается от Египта, это кланово-племенная страна. Сейчас, видимо, идут разборки между племенами: Каддафи, когда захватил власть, оттеснил других, и бесконечно это продолжаться не могло. Да и Бенгази всегда был в оппозиции к Триполи, как Петербург к Москве.
Коментарі
Останні події
- 22.06.2026|16:01Літературний пікнік у Парижі на сонцестояння
- 21.06.2026|13:01«Свій серед своїх?». Як подолати прірву між цивільними та військовими
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
