Re: цензії
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
- 04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліДитяча душа дивиться на світ через казку
- 04.09.2026|Віктор ВербичВолинський контекст української художньої літератури для дітей
- 04.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЙдімо до свого виднокола, мріймо!
- 01.09.2026|Василь КузанВибір оптики
- 31.08.2026|Ігор ЗіньчукВідшукати втрачений сенс
- 29.08.2026|Наталія КулиничДуша митця на кривавому тлі доби
- 28.08.2026|Тетяна ГрабТри жінки: три долі
- 28.08.2026|Анна-Віталія ПалійПостелимо дорогу правді
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Лірично-сатиричний Ірванець
Зануритись у поетичний світ Олександра Ірванця, автора прозових книг «Очамимря», «Хвороба Лібенкрафта», володаря титулу «Підскарбій «Бу-ба-бу», подивитись на його творчість з іншого ракурсу та побачити у його віршах не лише фасад, а й приховані кімнати-сенси вирішили Віктор Неборак, Ігор Котик та Юрко Кучерявий у кав’ярні-книгарні «Кабінет».
У поле зору їхнього проекту літературно-критичних обговорень потрапила поетична книга зібраного і вибраного «Мій хрест» Олександра Ірванця.
Неборак, Котик та Кучерявий розклали поетичні сторінки книжки на трьох неначе пасьянс, акцентувавши і свою, і слухацьку увагу не на критиці, а на поетиці, зачитуючи вірші та цитуючи окремі рядки. Вони зазначили, що «це не так критичне обговорення, як читання віршів на публіку, бо саме для цього вони і були написані». До пошуку глибших сенсів та первинних ідей, які часом Ірванець вправно замасковував грою слів та зовнішнім убранням тексту, літературознавці запросили і гостей вечора.
- Вірші, які є у збірці «Мій хрест», свідчать про те, що Ірванець і у 1980-му, і у 2010-му буває не лише сатиричним, веселим, політичним нападником на суспільство, провокатором, а ще й надзвичайно ліричним, - зазначив Віктор Неборак. - Ірванець як поет, як ніхто з нашого покоління, яке називають «вісімдесятниками», пов’язаний із попереднім – з першою хвилею «шістдесятництва», яка була досить соціально-оптимістичною, і за манерою звертання до світу і читача – доволі риторичною. Це поезія, яка була скерована, щоб бути почутою, щоб на неї була негайна реакція. У ній є звертання до окремих людей, до своєї нації. Ця поетика зникає тоді, коли зникає віра у поета, у те, що його творчість буде почута… Ірванець іронізує над собою, експлуатує створені до нього матриці. У ньому є поєднання сумовитої ліричності, деколи на грані з депресією, та іронізування, що переходить у соціальну провокацію.
Попри таку двоякість і особистості, і творчості поета, під час літературно-критичного обговорення на перший план вийшла його соціально-політична складова. «Для мене Ірванець виділяється гострою соціальною, сатиричною іронічною поезією, - розповів Ігор Котик. – Його соціальна сатира вирізняється ще й тим, що це якісні поетичні тексти, а не просто заримовані каламбури. Він грається з літературними і позалітературними кліше, вигадує неординарну ритмічну структуру вірша. Виконує ті естетичні завдання, які ставить перед собою. Соціальна поезія Ірванця – саркастична, але у ній практично нема декларацій. Живемо у час перманентних політичних декларацій, і якщо тепер ще й поет до них вдаватиметься, то це буде заниження поетичної планки. Поезія мусить у наш час від цього відійти. І Ірванець це розуміє».
Аналізуючи вірш за віршем (і «Любіть…», і «Українсько-німецький розмовник», і «Лист сержанту Пономаренку»), Неборак, Кучерявий та Котик розбирали складові того тіста, на якому замішана творчість Ірванця: гуманізм, самоіронія, безстрашність. Природа його поетичного таланту пов’язана із суспільством, а його поезія – соціально-інтегрована, і її сила залежить від реалій, які були колись і які є зараз.
Оксана Зьобро
Коментарі
Останні події
- 09.09.2026|20:36«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
- 09.09.2026|20:25Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
- 09.09.2026|08:549 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса
- 08.09.2026|20:30Книги, готелі, опера та гастрономія формують імідж України
- 07.09.2026|19:59На Волині відбудеться ХХІ Міжнародний літературно-мистецький фестиваль "Лісова пісня"
- 07.09.2026|19:50«Видавництво 21» – один із трьох українських видавців на міжнародній платформі Babel Matrix
- 04.09.2026|08:34Стартував прийом заявок на здобуття премії імені Олександра Білецького в галузі літературної критики
- 28.08.2026|10:24Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
- 27.08.2026|12:43До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
- 27.08.2026|12:39«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка
