Стаціонарна книжкова торгівля відреагувала на зміни надто пізно, тому публіка не знає про її плюси. 

Багато книгарень зі скепсисом ставилися до технологічного прогресу. Ця позиція лише зашкодила галузі. Замість спротиву такому розвитку продавці книжкової продукції мають просто визнати, що електронна революція змінила їхнє ремесло, як і багато інших професій.

Голова правління знаного видавництва Rowohlt Verlag Лутц Кеттман не схильний драматизувати розвиток ситуації на книжковому ринку. Він вважає, що казати про кризу було б перебільшенням. «Хоча наше видавництво не зовсім досягає того, до чого прагнуло, і спостерігає легкий спад, але це не дуже лякає мене, оскільки останніми роками ми помітили: півріччя на півріччя не схоже.» У Німеччині Rowohlt належить до когорти великих провідних видавничих будинків, поряд із Fischer, Hanser та Suhrkamp. Їм довірилися відомі автори, зокрема Даніель Кельманн, Мартін Вальзер, Пауль Аустер, Джон Апдайк та Йонатан Францен.

Оборот видавництва Rowohlt у першому півріччі 2011-го був на 2-3 відсотка нижче очікуваного, каже Кеттманн. Водночас він бажає не називати конкретні цифри. Втрати, понесені у минулі роки, стосувалися насамперед галузі науково-популярних книг, прив´язаних до актуальних подій. «Це викликано тим, що інформація про політичні розклади і тенденції сьогодні широко споживається переважно через мас-медіа, телебачення, газети, журнали, інтернет. І тому ми маємо тут великі проблеми», - визнає Лутц Кеттманн. 

Ще не кінець друкованої продукції 

Виняток становлять книжки пізнавально-розважального характеру на популярні теми. Цей жанр користується великим попитом, наголошує голова видавництва Rowohlt і наводить у приклад гумористичні спостереження лікаря та театрала Екарда фон Гіршгаузена. Його видання "Печінка збільшується залежно від її завдань" було продано протягом двох з половиною років близько 2,5 мільйонів примірників. 

Щоправда, такі тексти видаються переважно у кишеньковому форматі. А в ньому значно нижча дохідність. Поки Rowohlt підхоплює тенденцію до легких розважальних книжок, маленьке видавництво marebuchverlag, що спеціалізується на морській тематиці, намагається заробити на красивому оформленні книг та роботі над удосконаленням свого профілю спеціалізації. За півроку воно видає від шести до восьми найменувань. 

Книгарні і технічний прогрес 

Щодо впливу інтернету, то він приніс книжковій галузі багато клопоту. Наукові тексти в друкованій формі сьогодні відіграють набагато меншу роль, ніж раніше, каже Міхаель Менард зі спілки книготоргівлі в Північній Німеччині. «Чим швидший розвиток знань, а це в першу чергу в природничих науках, тим скоріше оприлюднення у недрукованій формі. Там, де мова йде про монографії та докладні коментарі, розвиток повільніший»,- пояснює Менард.

Стосується це й белетристики. У Німеччині в цій сфері «електронна книжка» ще відіграє відносно малу роль. Але слід готуватися до того, що і це зміниться, переконана представниця книготоргівлі з Гамбурга Урсула Тьоллер. Є ще одна груба помилка, якої припустилась її галузь, каже жінка: «Коли розпочалася інтернет-торгівля, усі сказали: ні, власний магазин ми відкрити не можемо. Клієнти ж прийдуть до нас у книгарні». 

Читацькі звички населення змінилися

Сьогодні видавництва вже роблять доставку книжок додому, а деякі з них пропонують свою продукцією навіть безкоштовно, запаковану в подарунковий папір, за що Amazon вимагає окремої плати. Тільки от споживачі не знають про існування цих послуг, оскільки стаціонарна книготоргівля «проспала» можливість агресивної рекламної кампанії. І ситуація може повторитися у випадку з «електронною книжкою», застерігає Урсула Тьоллер. 

Цифри говорять самі за себе – перший квартал 2011 року був на 1,3 відсотка слабшим, ніж цей же період попереднього року. І це при тому, що й 2010 року спостерігалися ознаки спаду. Смартфони та планшетні комп´ютери, а також соціальні мережі змінили звички людини в дозвіллі. Читають люди дедалі менше, каже Міхаель Менард з північнонімецької спілки книговидавців: «У середньому населення читає 12 книжок на рік. Ще у 2005 році було 12,6 книжки. Різниця невелика. Але якщо вивести в процентах і порівняти із оборотом галузі в 9 мільярдів, то втрата 400 мільйонів є цілком відчутною». 

Гайде Зольтау, Захар Бутирський