Re: цензії

"Українська правда. Життя" спробувала поєднати обидві стратегії. Якщо 8 березня хочеться щось подарувати - подаруйте книжку. 8 березня є днем дискусій. Чим не привід прочитати щось цікаве та поговорити про це?

Про торгівлю тілом: Люко Дашвар. Биті є. Макар (КСД)

Роман "Макар" - це історія про те, як хлопчик Макар став альфонсом. І як пенісом зробив собі кар´єру.

Головну ідею нового роману озвучено на 4 сторінці палітурки: "Гроші чи кохання? Нове покоління обирає".

За майже 300 сторінок тексту головний герой випадково став помічником депутата, альфонсом впливової тьоті, отримав у подарунок бізнес для відмивання чужого бабла, закохався в незіпсуту дівчину, профукав своє щастя з нею, став терористом, помер і реінкарнувався.

Будь-який любитель антропології повсякденного знайде тут чимало ілюстрацій функціонування пострадянського побуту. Щоправда, роман тримається на стереотипах. Це стереотипи про бідного і доброго студента, про негативний вплив грошей на чистоту душі, про нетотожність любові та сексу тощо. Але теми "низу" залишаються нерозкриті - персонажі не какають, не пітніють і не стікають кров´ю.

"Макар" - це лише перша частина нової трилогії Люко Дашвар. Тому роман не просто так закінчується натяком на продовження історії Макара в наступних книжках. Шанувальницям Люко Дашвар буде що читати.

Про травматичне дитинство: Ірен Роздобудько. Якби (КСД)

Ірен Роздобудько написала книжку про "ефект метелика", тобто про тісний зв´язок теперішнього та минулого.

В центрі оповіді - журналістка Ніка, котра затинається після дитячого травматичного досвіду. Набереться на цілу команду дитячих психологів: педофіл, випадково побачена зрада батька, материне пияцтво, інтернат, школа для дітей із затримкою психічного розвитку...

Одного дня Ніці пропонують нову роботу. Для неї потрібно позбутися мовленнєвого дефекту. Випадкова бабця в парку радить випробувати експериментальний метод психотерапії... і Ніка опиняється в минулому - у 1980 році.

Це захоплива історія про подорож у минуле та примирення людини з власною біографією. Власне містична складова - це не містика як така, це радше метафора спогадів. Замовчуване минуле виходить назовні та проявляється в теперішньому.

Героїня Ніка постає в "дорослій" та "дитячій" іпостасі. Тому вона виглядає найбільш "опукло" з-поміж усіх персонажів. Інші дещо штучні, але це не дратує - власне в центрі оповіді одна жінка та її історії.

"Якби" - це гарний привід помедитувати про своє минуле та спробувати пробачити собі всі помилки.

Про вихованих і чемних чоловіків: Юрій Макаров. Геній місця (Факт)

Симпатична сучасна детективна історія без надміру неочікуваних перипетій. "Геній місця" - це детективна історична пригодницька повість про маленького українця в екстремальних умовах на тлі віднайдення генетичної пам´яті.

В повісті експлуатується історичний київський бекграунд. І дореволюційний, і совєтський. Історичні ретроспективи не переобтяжують текст. Навіть більше - завдяки їм юні читачі зможуть вивчити трохи нових слів і словосполучень.

Центральний персонаж - дизайнер і художник Мотя. Він є екзотичним для українського літературного тла. Це не мачо, не герой-коханець, не любитель позагравати з алкоголем і легкими наркотиками. Це взагалі рідкісний для України типаж "чоловік у декреті".

Стереотипи тут ніби помінялися місцями. Дружина працює, робить кар´єру та зраджує обважнілу "домогосподарку" - свого чоловіка. Мотя, в свою чергу, аж загруз у пелюшках і зовсім не дбає про саморозвиток. З цієї стагнації його витягне тільки екстремальна і справжня небезпека.

Одним словом, гарна легка книжка.

Про не дуже чемних чоловіків: Брати Капранови. Щоденник моєї секретарки (Зелений пес)

Фабула роману проста: йдеться про життя такого собі "крутелика" на тлі українських революційних реалій навколо 2004 року. Жив собі бізнесмен, і була в нього коханка-заступниця, котра не любила його секретарок. Комплект доповнюють дружина-телезірка та син, який замість побачень обмінюється з дівчиною смайликами по смс.

У "Щоденнику" братів Капранових знайдеться місце численним оповідкам і байкам про життя "їх". Тобто персонажів із кулуарів влади. Здається, персонажі таки не вигадані. Тут є, скажімо, молодий-перспективний СБУшник-метросексуал, є депутат-поет на ім´я Олесь... і ще чимало не завжди змінених імен.

"Щоденник моєї секретарки" братів Капранових має подвійну функцію. З одного боку, цей текст наповнений доволі сексистськими висловлюваннями про жінок.

Тут сповідуються "вічні" інтереси хромосоми XY. Тобто: пишні жіночі груди, "чарівна цицька", нелюбов до анорексичних красунь, ствердження права на коханку, на флірт і на безсоромне розглядання всіх красунь у радіусі кількох метрів.

З іншого боку - все це розказано подекуди іронічно. Словом, цю книжку можна сприймати як дуже своєрідний тест на почуття гумору.

Про дітей: Міхаель Вінтергофф. Чому наші діти стають тиранами, або Загублене дитинство (Темпора)

Міхаель Вінтергофф - дитячий психолог. Він протягом багатьох років спостерігає дітей із розладами поведінки. Висновок лікаря простий, але невтішний. Треба лікувати не розлади поведінки, а розлади психіки.

Чому психіка сучасних дітей формується з порушеннями? Тому що батьки докладають до цього замало зусиль. Для формування дитячої психіки замало "розвивальних ігор".

Міхаель Вінтергофф переконаний, що батьки мусять пам´ятати: дитині не все може подобатися. І це нормально. Так само нормально, коли дитина обурюється якимось батьківським рішенням.

Наприклад, болісним може бути привчання до горщика, до садочку, до школи, до домашніх завдань. Часто батьки прагнуть пом´якшити цю болісність. Один із наслідків - маніпуляція дитини батьками. І неготовність до життя в гармонії з оточенням. Наприклад, першокласники не вміють користуватися туалетом, книжками та іншими потрібними предметами.

Власне психолог Міхаель Вінтергофф нагадує доцільність деяких "старих" ужитків. Наприклад, повагу молодших до старших та інші "пережитки". Або усвідомлення дитинності дитини, тобто її неможливості самостійно приймати рішення. Не з причин "agisme", а з причин суто біологічних - несформованості психіки.

Вінтергоффа критикують за те, що він вчить "не любити" дитину. Інші читачі навпаки - тішаться поверненню "дитинності". Варто прочитати та скласти власну думку. Книжка точно сподобається всім, хто цікавиться методиками виховання дітей.

Про мрії маленьких дівчат: Льюїс Керолл. Аліса в Дивокраї (Фоліо)

Стара-добра історія про Алісу та її пригоди в Дивокраї зазвучала по-новому.

Колись у 19 столітті цю казку розповіли трьом сестричкам під час прогулянки Темзою. Тепер не треба їхати у Велику Британію та шукати човен. Достатньо просто відкрити книжку з перекладом Вікторії Наріжної та ілюстраціями Євгенії Гапчинської.

Книжка оздоблена підкреслено дитинними та естрогенними ілюстраціями Євгенії Гапчинської. Тут ніжні дівчата та цукрові кролики, припудрена гусінь у перуці та смішні зубаті мишки.

Переклад "Аліси" - один з декількох, які існують українською мовою. Його особливістю можна назвати дещо підкреслену сучасність.

Наприклад, у епізоді з "бігом на місці" миша та птахи займаються "партійними перегонами". І в кінці всі отримують призи. Правда, чудова нагода поговорити про особливості українського політичного устрою?

Звісно, це жарт, і у книжці є ще чимало смачних моментів. Вистачить на декілька вечорів спільного читання. Наприклад, на всі 4 дні довгих березневих вихідних.

Ірина Славінська