
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Заприятелювали
Німецька та українська дитячі літератури — разом?
Українська дитяча література в останні роки динамічно розвивається. З’явилося чимало нових імен та цікавих творів; уперше в ХХІ столітті дитячий автор отримав Шевченківську премію — Володимир Рутківський. Пожвавішав поступ вітчизняної літератури для дітей за межі України.
Рух у напрямку поширення інформації про українську дитячу літературу почав робити Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва, створений у 2009 році. Такі громадські організації існують в усіх розвинених країнах. Тепер такий центр є у Львові, а філії — в Тернополі, Івано–Франківську, Рівному та Києві.
За три роки центр провів три міжнародні симпозіуми «Література. Діти. Час», результати якого публікує в однойменному часописі, що єдиний в Україні присвячений дослідженню дитячої літератури і може претендувати на ВАКівський статус. Адже якщо десять років тому писалися лічені дисертації, присвячені українській літературі для дітей та підлітків, то зараз таких уже десятки. Президент Центру Уляна Баран (Гнідець) кілька років тому і сама захистила кандидатську дисертацію про сучасну німецькомовну прозу для дітей та юнацтва. До здобутків Центру можна віднести й включення до шкільної програми творів сучасних українських авторів.
2010 року Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва здійснив на замовлення німецької спеціалістки Каті Вібе (з Мюнхенської Міжнародної молодіжної бібліотеки) опитування про стан української літератури для дітей та юнацтва. Ці матеріали та враження від Міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час.» 2011 року, учасником якого була К. Вібе, вона опублікувала у своєму «Оглядовому дослідженні актуальної літератури для дітей та юнацтва у Польщі, Росії, Словенії, Чехії, Україні, Угорщині». Таким чином уперше в німецькомовному світі з’явилася представницька інформація про творчий доробок десяти українських письменників для дітей та про головні наші дитячі видавництва.
Цього року Фонд Роберта Боша, який фінансував згадане дослідження, відгукнувся на пропозицію Центру і забезпечив можливість приїзду двох німецьких письменників, що пишуть для дітей, на 19–й Форум видавців у Львові. Причому обирали представників на найбільший український книжковий ярмарок самі німці. Тож 30–річний Фін–Оле Гайнріх з Гамбурга та 29–річна Марлен Рьодер із Берліна не тільки вперше побували в Україні, а й були тут першими представниками німецької дитячої літератури за останні часи. Позитивні враження залишилися не тільки у гостей, а й в українських видавців. Тож цілком можливо, що після корейської, італійської та турецької мов книжка Фін–Оле Гайндріха вийде й українською.
Натомість українські дитячі автори та перекладачі з української на німецьку з об’єднання «ТрансЛіт» (координатор Каті Брунер) почали працювати над проектом «Мама по скайпу». Це збірка оповідань про життя дітей українських заробітчан, яка має вийти німецькою мовою до Лейпцизького ярмарку наступного року. «Видавництво Старого Лева» обіцяє видати книжку й мовою оригіналу. Таким чином, уперше за роки незалежності буде зроблено крок і в зворотному керунку: українські сучасні автори, що пишуть для дітей, стануть доступними для німецькомовного читача.
Олександр ГАВРОШ
Коментарі
Останні події
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників