На вашу думку чи цього року була сильна підбірка опонентів-письменників? Чи ви читали когось із тих, хто, крім вас, номінувався на премію?

Читав Мирослава Дочинця. Добре знаю його творчість. Я вважаю, що "Вічник" - це гарний роман, сильний. Костя Москальця вважаю хорошим поетом, хоча, на мій погляд, він сильніший як прозаїк. Література була непогано цього року представлена.

Як ставитеся до творчості Леоніда Горлача, який став цьогорічним лауреатом Шевченківської премії?

Мене здивувало, що премію присудили Леоніду Горлачу (за збірку поезій "Знак розбитого ярма" - Gazeta.ua.. Порівняно з іншими він, як на мене, був не найкращий. Але зрештоючоловік уже багато написав, видав багато збірок. Він серед номінантів випадковим не був. То чого б і не присудити.

Як ви оцінювали власні шанси на перемогу?

Я знав, що в мене отримати премію шанси невеликі. Тим більше, що в таких випадках лобіюються всякі особисті інтереси. Я люблю перемагати в закритих анонімних конкурсах. Наприклад, та ж "Коронація слова". Чи конкурс радіоп´єс. Це ті конкурси, де береш рукопис, вкладаєш у конверт і посилаєш під псевдонімом. От і все. Це найпрозоріші умови.

Тобто, члени Шевченківського комітету лобіюють своїх людей?

Так, звичайно.

Ви такої підтримки не мали?

У газеті "День" була дуже гарна рецензія Миколи Жулинського на мій роман, гарне інтерв´ю зі мною зробила Любов Голота у "Слові Просвіти". Був гарний матеріал про мене у "Голосі України" Миколи Якименка на підтримку "Століття Якова". Щоб хтось мене просував у комітеті - такого не було.

Валерія РАДЗІЄВСЬКА