Видавництво А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га повідомило про скасування її турнеУкраїною: читачі в Кривому Розі та Острозі не побачать письменницю, бовона обурена "інсинуаціями" львівських літературних персонажів.

Ліна Василівна Костенко – одне з найпопулярніших і найбільшавторитетних імен української літератури. Вона майже не дає інтерв’ю, іми мало що знаємо про її приватне життя. Але останніми днями вонавирушила в турне Україною, виступаючи перед ущерть забитими залами, узв’язку з виходом своєї книги "Записки українського самашедшого".

Оскільки радіопрограмам Української служби Бі-Бі-Сі залишилосяіснувати всього пару місяців (у дії й надалі залишиться вебсайтБі-Бі-Сі Мій Світ), я подумала, що зараз – остання нагода організуватирадіозустріч Ліни Костенко і слухачів Бі-Бі-Сі в нашій інтерактивнійп’ятничній програмі "Добрий вечір з Лондона".

Минулої п’ятниці гостем програми в київській студії був славетнийпоет Дмитро Павличко. Реакція на ту програму була дуже позитивною:навіть кілька слухачів, у яких склався стійкий імідж Павличка як авторавіршів про Леніна, після його емоційної розповіді про три місяці в УПА,життя за СРСР, здобуття незалежності і смерть доньки написали мені проте, що заново відкрили для себе Павличка – і як поета, і як людину. (Цюпрограму можна слухати в подкасті на сайті Бі-Бі-Сі в розділі "Темадня").

Проте видавець Ліни Костенко Іван Малкович сказав мені в телефоннійрозмові (ще до скасування турне), що її участь у програмі є практичнонереальною. В той же день стало відомо, що вона відмовилася і відзустрічі з живими, реальними читачами в Кривому Розі і Острозі.

Я б хотіла показати нашим слухачам і Ліну Костенко як людину, а нелише як міфічну "залізну леді" української поезії. Колега Марта Шокалопередала мені її книгу з Києва. Цей твір викликав у мене цікавість першза все не як література (про літературну цінність цього творувисловився вже не один критик, і переважно скептично), а як привід длярозмови із відомою поетесою Ліною Костенко.

Роман Костенко, безумовно, сколихнув і читачів, і літературнесередовище. Увага масового читача до книги показує, наскількизголодніли люди за культурним продуктом. Розпродані наклади істратосферні ціни українських книжок (сайт "ЛавкаБабуїн" пропонує романКостенко за 92 грн) є одним із серйозних аргументів на користь тих, хтотвердить, що в Україні пригнічується україномовна культура не черезсвою комерційну неспроможність, а через українофобські переконаннядеяких політиків. Книга Костенко справді є чудовим приводом для широкоїсуспільної дискусії на дуже багато тем, від убивства Гонгадзе доавторитетності опозиції.

Проте чи здатна авторка адекватно відреaгувати на увагу до свого роману?

У львівській кав’ярні "Кабінет" зібралися Віктор Неборак, Ігор Котикта Юрко Кучерявий. Віктор Неборак – відомий поет-бубабіст. Ігоря Котикая знаю як молодого автора дуже притомної рецензії на роман ОксаниЗабужко, яку він надіслав на конкурс читацьких рецензій у рамкахлітературної премії "Книга року Бі-Бі-Сі". (Перемогла інша рецензія натой-таки роман, Давида Ліфшиця з Харкова). Юрій Кучерявий – поет іавтор проекту "Кабінет". Ці люди і деякі глядачі зібралися йрозкритикували роман Костенко. (Детальніше про критику – у статті ІриниСлавінської в розділі "Правда. Життя"). Очевидно, саме це йспровокувало рішення Ліни Василівни не зустрічатися з читачами. Вонасказала, що не проти бути криголамом, але не хоче плавати в болоті.

Про масштаб постаті Ліни Костенко можна судити вже з одного того, якшвидко в Інтернеті з’явилися статті на її захист і з обуренням наадресу львівських критиків. Звинувачують і самих "невдячних" критиків,і журналістів, які писали репортаж про "Кабінет" (хоча, як на мене,суть розмови була передана досить точно, і треба зважати на те, що такізаяви б’ють по професійній репутації колег, які повідомляли про подію).Мені впали в око коментарі на Фейсбуку, де користувачі говорять про"цькування старої жінки". Але ж читачі й критики не читають "Запискиукраїнського самашедшого" через те, що його написала стара жінка. Iякщо Ліна Костенко – відомий, авторитетний автор, якому місце всучасному літературному процесі, то треба ставитися до неї відповідно іставити їй ті питання, які неуникно постають. Чи захоче й чи зможе ЛінаВасилівна Костенко відповісти на ці питання – це вже інша справа.

Якщо Ліна Костенко бажає відповісти, то протягом наступних двохмісяців, поки ще існує наше радіо, вона може прийти і поспілкуватися зчитачами у всій Україні, включно із Кривим Рогом, в інтерактивнійпрограмі Української Служби Бі-Бі-Сі "Добрий вечір з Лондона".

Світлана Пиркало