Re: цензії

Процес становлення праведників миру: перша п’єса Лариси Мончак
Волинська сага про війну, любов і свободу
19.06.2026|Павло Пантелеєнко, педагог, філолог
Повернення до першоджерел крізь магію літа
19.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Обережно там, де стрибають Мерседеси!
Це воює вона. За нашу і вашу свободу
12.06.2026|Дана Пінчевська, мистецтвознавець
Путівник мистецькими жанрами: «Живопис...» Катерини Липи
10.06.2026|Ігор Зіньчук
Як знайти шлях до успіху компанії?
05.06.2026|Ганна Клименко-Синьоок
Перетин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника
«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
31.05.2026|Надія Позняк
Вивільнення пам´яті

Літературний дайджест

11.03.2011|19:40|Новий Погляд

Пробудження після довгої амнезії

Можна прожити все життя в Києві й бути впевненим, що це "ісконна рускій го-рад", що тут усі розмовляють російською, гидливо морщитися й озиратися, коли почуєш українську в транспорті: "Дєрєвня, панаєхалі!"

Можна бути киянином у п´ятому поколінні, використовувати в усіх сферах життя українську мову, але твої діти в українській (нібито одній з найкращих у районі) школі будуть змушені пристосовуватися до більшості й розмовляти російською на перервах з однолітками.

Ми живемо в постколоніальному суспільстві, а наша держава, яка 20 років систематично плекає колоніальні міфи, розкручує механізм саморуйнування. Владну еліту найбільше об´єднує не національна ідея чи ідеї солідаризму, а клановість і корупція. Приберіть ці останні компоненти, й у її представників зникне стимул до державної організації. Безідейний характер формування держави Україна безпосередньо позначається на рівні життя громадян, їхнього добробуту.

Влада не вміє нічого краще робити, як консервувати наявний стан речей. Дієві реформи відбуваються лише в уяві чиновників у високих кабінетах. Ціни зростають, пересічній людині стає важко забезпечити собі навіть елементарні фізіологічні потреби.

Люди не люблять державу, яка не може забезпечити їм гідного життя.

На цьому тлі, наче в резервації, існує українська інтелігенція, що творить свій, не російський, польський чи єврейський, міф про Україну. Заповнює лакуни, якими б за нормальних умов мали опікуватися державні інституції. Втім, такі інтелектуалісти маловпливові. Їм нема виходу на ширшу аудиторію, їх не пускають, скажімо, на телебачення, бо це – "не формат". Їм не створюють сприятливого середовища для інтелектуальної праці.

І все ж ідеї, як віруси, поширюються в суспільстві. А люди мистецтва допомагають актуалізувати ірраціональні шари національної ментальності, закладають нові світоглядні алгоритми. Це те, в чому була переконана видатна українська малярка з Одеси Людмила Ястреб, яка, на жаль, прожила лише 35 років. Сила мисте
цтва, зокрема сучасного, здійснює могутній вплив на долю суспільства, стверджувала вона.

Недавній скандал навколо Василя Шкляра та його книжки "Залишенець. Чорний Ворон" цікавий нам саме тим, що письменник дав поштовх до дії механізму легітимізації повстанського руху в загальноукраїнському масштабі. Поштовх такий сильний і креативний, що він викликав шалений спротив різних кіл – від антиукраїнських до космополітичних. Янукович не міг вручити Шкляру Шевченківської премії саме тому, що цей крок рівнозначний для нього реанімації указу Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України.

Повстання проти більшовицьких окупантів охоплювали всю територію підрадянської України. Відродження антиокупаційної пам´яті жителів Сходу, Центру та Півдня України поєднує одним ланцюжком всю країну із регіонами, де боролася ОУН-УПА.

Завдяки розсекреченню архівів нам відомо, що начальник Старобільського ЧК Дмітрій Мєдвєдєв, який знищив за допомогою чітко спланованої провокації (чекісти перевдягнулися повстанцями) загін отамана Івана Блохи на Сході України, через 20 років у волинських лісах використовував набутий у 1920-х роках брудний арсенал уже проти партизанів УПА.

Янукович не читав і не прочитає книжки Шкляра. Його не дуже хвилює недотримання автором політкоректності. А от його радцям не можна допустити до такого талановитого "розкручування" парадигми визвольної боротьби: УНР – повстанці – "залишенці" – ОУН (створена полковниками армії УНР) – УПА (створена за наказом президента УНР в екзилі). Бо ж дуже легко прочитується аналогія в "Чорному Вороні" між одними й другими "лісовими братами", яких відділяє в часі якихось 20 років. Тобто виходить так, що визвольна боротьба в Україні протягом 1920-1950-х років живилася з одного центру…

А ще такий факт: повстанці з Холодного Яру майже десятиліття боролися з окупантами. Так само, як і воїни УПА.

Пробудження після довгої амнезії, що загрожує зруйнувати їхні улюблені колоніальні міфи. Ось, як треба це сприймати.

Костянтин Коверзнєв, віце-президент Інституту медіа-моделювання "Перспектива", літератор



Додаткові матеріали

10.03.2011|11:33|Події
Андрій Мохник: Третя українська революція буде виконанням Заповіту Шевченка
06.03.2009|08:29|Події
«Вільне козацтво» та Холодний Яр
09.03.2011|07:55|Події
Відмова Шкляра від Шевченківської премії: коментарі письменників та критиків
02.09.2010|08:50|Події
«Чорний Ворон» Василя Шкляра подолав 20-тисячну межу
Головний Читач і осоружна інтелігенція
Василь Шкляр. У пошуках свого Єрусалиму
11.03.2011|13:47|Події
Розпочато збір коштів на альтернативну премію Шкляру
11.03.2011|09:00|Події
Забужко захоплена вчинком Шкляра
10.03.2011|07:17|Події
Табачник не розуміє, чим він не подобається Шкляру
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.06.2026|13:01
«Свій серед своїх?». Як подолати прірву між цивільними та військовими
11.06.2026|14:37
«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
31.05.2026|06:35
Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
31.05.2026|06:21
Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
30.05.2026|15:00
Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
29.05.2026|07:54
Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
29.05.2026|07:50
«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
25.05.2026|17:00
Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
23.05.2026|04:17
Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
23.05.2026|04:11
Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті


Партнери