«Таку книжку важко заздалегідь задумати. Вона виникла внаслідок абсолютно химерного параду подій. Колись, років п´ятнадцять тому, я почала перекладати англомовну поезію, зокрема африканських авторів. Так натрапила на сайт найбільшого в Африці літературного фестивалю Poetry Africa. А на ньому на багатьох цікавих авторів із Нігерії, Зімбабве, з Південно-Африканських країн. Почала їх перекладати, виходила з ними на зв´язок та публікувала ці вірші. Частина вийшла у моїй книжці, читала їх публічно. Пізніше Оксана Куценко вигадала міжкультурний українсько-африканський проєкт «Я на тебе чекатиму під деревом Каїсе-Дра», у межах яккого проводили багато заходів. Читали африканську поезію, грали автентичну українську та африканську музику, ставили вистави за мотивами віршів поетів Африки та випустили антологію. І після того мене покликали на фестиваль української культури у Кейптауні. Сам фестиваль мав великий успіх. Українців за місцевими переписами там близько ста людей, але прийшло більше тисячі місцевих. Під час цього фестивалю я познайомилася із поетами, яких перекладала, так ми потрапили ще й на інші фестивалі. Протягом 2017 року я двічі подорожувала до Південної Африки. Зокрема до Кейптауна та до Дурбану, ближче біля Індійського океану. Вірші писала переважно вдома, але були і створені на місці. Мене зокрема вразив Дурбан. Це місто, в якому живе багато людей з Індії. Тому там святкується свято дівалі в кінці жовтня, свято вогню. Місто прикрашають усілякими ліхтариками. Перед фестивалем була сильна буря і злива. І ми спостерігали це».