Відчуття спільнотності, яке читачі знаходять у книжках, близькість наративних голосів персонажів можуть дати відчуття присутності «друга в біді», можуть допомогти подолати один із симптомів і потенційну причину депресії – відчуття самотності. Такі результати демонструють наукові дослідження, проведених в останні десятиліття. 

Відчуття спільнотності можна переживати у бібліотеках. Це демонструє дослідження 2015 року, проведене Англійською мистецькою радою (Arts Council England), яке виявило, що регулярне відвідування бібліотек економить NHS (National Health Service) Англії понад 30 мільйонів фунтів на рік, а відвідувачі бібліотек переважно більше задоволені своїм життям, аніж ті, хто туди не ходить. 

Як писав JJ Bola, поет і автор роману «No Place to Call Home»,  « цей  світ  може  пригнічувати  настільки,  що  починає  здаватися,  наче  ти  єдиний,  кому  довелося  пережити  те,  що  ти  зараз  переживаєш.  Але потім ти берешся до читання і розумієш, що ти не сам; що якщо хтось уже пройшов цим шляхом і пережив ці труднощі, то й тобі, мабуть, вдастся».

Власне, це пережиття і є тим, чого шукає читач, – і відчуття, що зима не така вже й довга, як здавалося.

Із цим погоджуєтсья і письменник і музикант Courttia Newland:  «Коли я переживав якийсь особливо травматичний період у підлітковому віці, мені порадили книжки і читання як засіб для ментального одужання. Я й до того був захопленим читачем, тож я одразу розпізнав їхню цінність у цій справі. Здатність читати самостійно видавалася найбільшим даром, і тоді я відкрив для себе роман « The  Lonely  Londoners » Сема Селвона (Sam  Selvon ) – який не тільки недвозначно пояснив мені, звідки я прийшов, але й куди мені рухатися далі. І саме читання цього роману дало мені ідеї для першої художньої публікації » .

«Читання може бути виразно терапевтичним. Письменники, що страждали на депресію чи інші ментальні розлади, часто шукали розради у книжках, бралися до них, щоби відволіктися або просто щоби знайти спосіб для висловлення тієї плутанини, яка крутилася у голові» ,  – так Стівен Кінг описував свою депресію і зловживання наркотиками під час написання одного з найпопулярніших своїх романів у автобіографії «On Writing». 

Девід Лоуренс стверджував, що «завдяки книжці людина позбавляється свого болю».

У вересні 2017 року дослідники з Університету Турина в Італії опублікували аналіз десяти досліджень бібліотерапії. Їхні результати, опубліковані в журналі Clinical Psychology Review, показали, що учасники щонайменше шести експериментів відзначають суттєві покращення у доланні депресії протягом трьох років після участі в терапії читанням. 

«Бібліотерапія, як видається, ефективна в зниженні депресивних симптомів у довгостроковій перспективі, і може бути доступним лікуванням, яке зменшує потребу в лікарських засобах », –  підсумували дослідники. 

Ще одне дослідження, проведене групою в Гронінгенському університеті в Нідерландах, опубліковане в журналі PLOS One в минулому році, розглянуло, як не-лікарська терапія, така як читання, може призвести до боротьби з депресією у людей похилого віку.

Учені виявили 18 досліджень за останні десять років, у висновках яких ідеться, що читання може підвищити настрій пенсіонерів.

«Багато людей з депресією почуваються ізольованими, але читання про досвід інших людей, навіть якщо вони є вигаданими, можуть дати їм надію»,  – стверджує д-р Ліз Брюстер, викладач медичної освіти в медичній школі Ланкастер (Велика Британія), який вивчив вплив бібліотерапії на психічні хвороби. 

За його словами, читання кримільнальної літератури, детективів має заспокійливий ефект на читачів, оскільки вони знають, що злочин буде вирішений. 

Все ж, навряд чи боротьба з депресією є головним призначенням книжок. 

Як каже романіст Джон МакГрегор:  «Мені не подобається ідея, що книжки мають бути добрими для вас. Хіба вони не можуть просто бути добрими самі по собі?»  

МакГрегор особливо застерігає перед уявленням про книжки як про можливий засіб для зцілення психічних розладів.

«Серйозна депресія можен бути такою виснажливою, що хворий навіть не може сконцентруватися, щоби прочитати книжку – як і на будь-чому іншому», — пояснює він.

«Але, звісно, хороша художня література може домопогти нам пізнати нові способи бачення світу і стосунків із іншими людьми, навчити на с  глибшій емпатії. А я переконаний, що емпатія – важлива річ для загального добробуту», — зазначив МакГрегор.

За матеріалами The Guardian, The Daily Mail 

Переклад: Андрій Іздрик

Інформація: Читомо