Олена Рибка

SKY-LINE

Гострі пальці вогнища розламували світобудову на пів´яблука і шість материків. Пів´яблука запеклося від жару, почервоніло й вибухнуло сонцем у грудях. Від того вибуху на зеленому небі утворилося око Бога. І побачив Він, що це - зайве, але добре. І подарував тобі кохання, яке ти заховав у найнесподіваніших місцях на небі, на землі і на віки-вічні.

***

Годинник відлічує спалахи божевілля у місцевої зозулі. Сизоперо починається день. Сонце запитує, скільки часу на розмову. Зозуля мовчки викладає рекламні проспекти, презентаційні диски і пробник з ароматами повітря, вікон і твоєї шиї. І зачинає кувати. Кумкають жабки її телефонів, повзуть равлики її листів, а сонце плаче росою, а ніч не починається. І побачив Бог, що це не добре і не погано, а зайве. Розсердився і закидав зозулю спамом від янголів.

***

Ліхтарник випив третю пляшку французького бульвару, закрутив навколо шиї гепарда хустку із тигровим візерунком, спалив рукопис, де було записано розмову із Малим принцом, і перетворився на Скрипаля на даху. І побачив Екзюпері, що це не погано, але й не добре. І засвітив скрипалю в око. А Бог обох розвіяв по чотирикутному раю на всі дев´ять боків.

***

Повітряна кулька ніколи не їла ананасів. Так само вона не куштувала бананів, картоплі і зелених помідорів. Тому кулька не розуміла вегетаріанців і надималася перед ними, але водночас постійно виривалася з рук хлопця, який їв хот-доги.

І побачив Бог, що це фаст-фуд. І зробив висновки.

***

У божевільного кролика зламався касовий апарат. Тоді він став барабанити, і йому подарували дарбуку. Бузкова гілочка записала кінцевий результат апостольських діянь і звела дебет із кредитом.

Тоді Бог засміявся, а вулкан прокинувся, щоб зупинити наступний авіарейс із грішницями.

***

Паприка хотіла схуднути і їла тільки повітря. Від того вона втратила м´якість стегон і набула гостроти. Бог вмочив палець і сказав, що це не добре, не погано, а червоний перець.

***

Цвіркун зацокотів намальованим віялом, схопив обома пальцями горішок і розколов його. І витікла звідти ріка і принесла кожній парі по фарі. І запалили вони їх. І побачив Бог, що стало світло. І назвав це Днем автомобіліста.

***

Котилася торба з високого горба і викотилася на трасу Харків-Київ. Розгубилася і вклала по зернятку в кожну ямку. І вистрибнуло колосся під колеса. І побачив прокурор, що це недобре. І пішов працювати до ДАІ. І це було погано. А Бог сказав, що це не його торба була.

***

Засмага лягла на спину і заснула. Прокидається - а її у річку засунули. Вона застудилася і сховалася у кишеню до Червоної Шапочки. І побачила це бабуся, насварила і наказала залишити там, де взяла. А Вовк почув це і став директором солярію. І побачив це Бог і сказав, що у казки не вірить.

***

У мурахи було дванадцять кришталиків цукру. Він шукав ще п´ять, щоб спитати у школярів, скільки стане. І його автобус переїхав. Бог заплакав і сказав, що це смерть в ім´я науки.

***

Восьминіг писав листи на лататті і надсилав до Латвії. Там їх отримували сонечка, перекладали, але не знаходили жодної пропозиції одружитися. А їм хотілося. Бог подумав, що це нормальне бажання і подарував їм соняшник.

***

Бог прочитав хмари на небі, засміявся, прокреслив білу смугу літаком і сказав: а тепер ходіть по ній, коли захочете знати правду. І був день, і була ніч. І було це добре.

 

Від Андрія Куркова


Легкість фантазії і пера приваблюють до цих коротеньких анекдотів-притч, хоча використання однієї й тієї ж фабульної формули - маю на увазі кінцівку кожного текстика - наштовхують на думку, що читач втомиться десь на третій сторінці, або втомиться автор і не напише цих історій на три сторінки. Як тренування стилю і думки всі тексти заслуговують на гарну оцінку, але хотілось би порадити авторові ускладнити своє завдання і спробувати записати одну історію, щоб рівнялась обсягом всім поданим вище.