
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
Події
Помер Петро Вайль
Письменник Петро Вайль помер на 61-му році життя в Празі пізно ввечері в понеділок, повідомив РІА «Новини» колега Вайля, який працює з ним на радіо «Свобода».
Петро Вайль народився 29 вересня 1949 року в Ризі, але майже все життя прожив за кордоном. Емігрував до США в 1977 році.
Жив у Нью-Йорку, співпрацював із багатьма емігрантськими виданнями, в тому числі з газетою «Новий американець», редактором якої був Сергій Довлатов, із яким Вайль пліч-о-пліч пропрацював 13 років. Літератори стали не лише колегами та однодумцями, але й гарними друзями. Там же, у США, Вайль познайомився з Йосипом Бродським. Пізніше він виступив упорядником двох збірок віршів Бродського: «Різдвяні вірші» і «Пересічена місцевість».
Вайль - автор книг «Геній місця», «Карта батьківщини», «Вірші про мене». У співавторстві із Олександром Генісом написав «60-і: Світ радянської людини», «Американа», «Російська кухня у вигнанні», «Рідна мова».
Петро Вайль працював на радіостанції «Свобода» з 1988 року. Починав у нью-йоркському бюро, де згодом очолив відділення Російської служби. У 1995 році переїхав до Праги, де став заступником директора Російської служби з інформаційних, потім - за тематичними програмами.
На Х Міжнародному фестивалі телевізійних програм і фільмів «Золотий бубон» програма «Геній місця з Петром Вайлем» була удостоєна спеціального призу журі «За розвиток просвітницьких традиції телебачення».
Петро Вайль отримав кілька літературних премій, є членом-засновником Академії сучасної російської словесності. Входив до редакційної ради журналів «Іноземна література» і «Знамя».
Фото: www.ogoniok.com
Додаткові матеріали
- Вайль был культурным тренером для своих друзей - Шендерович
- Коллега Пушкина
- Русский европеец. Памяти Петра Вайля
Коментарі
Останні події
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині