Йому було 75.

Поховали його 22 липня на Смолянському цвинтарі в Житомирі.

Євген Концевич був лауреатом Всеукраїнської премії в галузі літератури й мистецтв імені Івана Огієнка, членом Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих.

«Символом і легендою покоління шістдесятників», «дивовижною людиною, яка завжди всіх надихала», називав Євгена Концевича Іван Дзюба.

А В’ячеслав Чорновіл говорив про нього як про «людину величезної притягальної сили».

«У нашому нестабільному, усе більш несправжньому світі, є маленький справжній острівець, який тримається загадковою силою», – сказав про Євгена Концевича Євген Сверстюк.

«В молитві за спокій душі твоєї, дякуємо Богові, що Він послав тебе, такого міцного і надійного, такого скаліченого тілом, а здорового духом, такого мужнього і світлого розумом… Слава Богу, що ти жив між нами і підтримував на дусі цілу когорту шістдесятників та підкріплював усе живе в українському суспільстві протягом півстоліття. Слава Богу, що Він послав тебе в науку людям, духовно травмованим лихою долею», – мовиться в прощальному слові його побратимів-шістдесятників.

Інформація: Радіо Свобода