Машенька выучила английский алфавит И читает бабушке, у которой образованиеВосемь классов вспомогательной школы. Эй, - говорит Машенька, - би, си. Эйбиси, - думает бабушка, - Эйбиси – Должно быть, это то самое место, куда мама с папой ушли. Они мне сказали тогда: «Сама нас найдешь,...

Тонка калинова гілка   ...На тринадцятому році спільного життя в сім´ї Михайла Михайловича Велигорського та Єфросинії Варфоломіївни (Прісі Шевченко) народилася наймолодша донька, яку назвали Шурою (Олександрою). В документах про її народження значилося: лютий 1881 року, містечко...

Крізь вікно палати пробивалось вранішнє проміння, утворюючи химерні візерунки на гіпсі, що огортав мою скалічену ногу. Скептичним поглядом я довго вивчав праву кінцівку і думав про вічне: про голодні племена Африки, про бобрів і їхні дамби, про андронні коллайдери і рентгеноструктурні...

Мягкий свет обволакивает темные дубленки, теплые тела, разбросанные по станции, будто темные драгоценные камни с белыми крапинками – лицами и рукамиЛюди, объединенные общим шумомКнига шелестит листами сухимиЖенщина просит милостыню, смотрит глазами окуня, только что пойманного удачливым...

Фрагменти з книжки: Зрушити з місця інколи – найважливіший відрізок шляху, найсерйозніший виклик, що потребує найпотужніших зусиль. Не завмерти. Не атрофуватись. Не дозволити цілій системі особистого буття вийти з ладу. Життя повинне тривати! В першу чергу в людському серці, в духовних...

...Итак, ты мечтаешь стать бардом. Ты решаешься. Продаешь всё: одёжку, что мамка ночами шила-вышивала к твоей свадьбе, несколько глиняных горшков, пару ещё годных для носки сапог, и хромую кобылу. На вырученные деньги (Творцы-Создатели, как же их мало!), ты покупаешь лютню, или мандолину, или...

Львів. 1891 рік Він швидко йшов вулицею у хвилюючому передчутті зустрічі з коханою і думав про весну. Про цю весну, котра дарувала йому таке неймовірне, запаморочливе щастя! Чи знав він, що його життя так кардинально зміниться в одну мить? Зміниться, завдяки ЇЙ. Він закарбовував у...

По желтому идти, без севера и юга,И без порога - Так себе, идти. И так дышать – вне глубины, объемаИ частоты.Вот так себе дышать. И, за угол свернув, увидеть синий, Огромный синий столб до облаков. И так ему ничуть не удивиться,Что погрузиться внутрь его рукой.На синюю ладонь смотреть...

Под голубым идем мы будто так и нужноКак будто удивляться невозможно А это совершенно удивляет Как мы идем с тобой под голубым А вот смотри желтоволосый кто-то Вдруг засыпает на большой подушке Чему тут скажешь можно удивитьсяА это же совсем невероятноКак удивительно движенье пальцаКак...