Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»

Новини

14.10.2014|11:04|Буквоїд

Ганна Осадко. «Сарматське море»

Нову книжку віршів Ганни Осадко я б назвав поетичними історіями, перев’язаними вузлами пам’яті, своєрідною хронікою, яку тонко підсвічують жарівки її поетичної мови.

Переважно ці історії викладені розмитим сюжетом, деталями, які, розсипані у площині тексту, свідчать про цупку предметність поетичних образів і реальність їх походження. Майже у кожному вірші можна відчути поетичне тертя між локальністю та універсальністю, які саме й творять особливий, авторський шов стилю. Це оповіді зрілих очей дитячої наївності, якесь дивне поєнання простоти і глибини, бажання сказати про світ, послуговуючись візуальними контактами з пам’яттю, з тим, що становить головний імпульс поезії. (Василь Махно).

Ганна Осадко. Сарматське море. Тернопіль, видавництво «Навчальна книга – Богдан». 2014, - 192 с.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери