Як повідомляє ЗІК, під Львівським національним університетом ім. І.Франка зібрався багатотисячний мітинг шанувальників.

Спочатку Василя Шкляра запросили до актової зали Франкового університету. Коли письменник зайшов, йому аплодували стоячи. На площу під навчальним закладом відбувалася пряма відеотрансляція того, що відбувалося в університеті. Письменник відповідав на запитання як із залу, так і з площі. Після такого діалогу у форматі «запитання-відповіді» Василь Шкляр вийшов на майдан до решти читачів.

Зустріч з письменником відкрив ректор Львівського національного університету ім. І. Франка Іван Вакарчук. Він сказав, що ім’я Шкляра стало відоме всім: хто читає і хто не читає. Всім українцям завдяки роману, який буквально вибухнув минулого року і вихлюпнув за межі читацької аудиторії. Вакарчук подякував Шкляру за творчість, що возвеличує справжніх героїв. На думку ректора, роман показує, що ми єдині на всій території України і завжди однаково вели боротьбу із загарбниками там, де вони вдирались на нашу землю.

Василь Шкляр, у свою чергу, привітав усю Галичину. Він сказав, що вітання привіз з Холодного Яру, де пліч-о-пліч із місцевими воювали галичани. Останні, помираючи, казали: «Хто доживе, привітайте Галичину!». «Тому я вітаю Галичину!», – із болем і щирістю в голосі сказав Василь Шкляр.

Його запитували про творчі плани, про те, як йому протистояти цькуванню. Обіцяли всіляку підтримку, із захопленням відгукувалися про книгу. А Шкляр просив: «Менше пафосу!» і постійно жартував.

Зокрема, він розповів, що спочатку, як номінант на Шевченківську премію, книгу видрукував у видавництві «Ярославів вал». Опісля звернувся до харківського «Клубу сімейного дозвілля». До нього прийшов агент видавництва, і письменник вирішив попередити, що можуть бути якісь неприємності. Зокрема, що можуть закидати антисемітизм. На що агент відповіла: «По-перше, я жидівка, по-друге, моя бабуся була чекістка, а по-третє, нас хвилює тільки комерційний інтерес». Зал вибухнув сміхом, а Шкляр підсумував, що, можливо, це на краще. Бо таким чином видавництва убезпечили себе від будь-яких політичних впливів.