Завантажити

ордені. Терціарії жили, як правило, у себе вдома, хоча могли жити і в монастирі. [638]
бичівники - або флагеланти - християнська секта в середньовічній Європі, члени якої намагались одвернути божий гнів і покару умертвінням своєї плоті і тому самі себе бичували.
Оповідка п'ята
С. 190. мессер Франческо Верджеллезі - Верджеллезі або Вер-джолезі - знатна і могутня родина Пістойї, що очолювала спершу Білих Гвельфів, а потім Гібеллінів міста. В 1326 році член цієї родини на ім'я Франческо і справді поїхав головувати до Ломбардії.
подеста - бургомістр чи староста в італійському місті-рес-публіці.
С. 192. альба - світанкова пісня, що співалася під вікнами коханої.
Оповідка шоста
С. 194. Річчардо Мінутоло - представник шляхетної неаполітанської родини, лицар і радник Роберта Анжуйського і королеви Джованни І, яка направила його у 1343 році своїм намісником і капітаном в Отранто.
Кателла - скорочене від Катерина.
Філіпелло Фігінольфі - високопоставлена особа при дворі королеви Джованни. Був одружений, однак, не з Катериною, а з Маттеою д'Апрано. Зменшувальна від Філіппо форма імені Філіпелло часто зустрічається при неаполітанському дворі.
Оповідка сьома
С. 201. Тедальдо Елізеї- родина Елізеї - одна з найдавніших флорентійських родин, що мешкала спершу в районі Сесто Сан П'єтро, а потім поруч зі Старим ринком, тобто там же, де жила родина Аліг'єрі, з якою Елізеї, мабуть, були родичами.
Альдобрандіно Лалерміні - Як і Елізеї, Палерміні також були старовинним флорентійським родом, належали до табору гібеллінів і жили в районі Сан Панкраціо. Однак, імена Тедальдо, Альдобрандіно і Ермелліна не зустрічаються серед імен членів цих родин, хоч і були досить розповсюдженими на той час у Флоренції.
Сан Лодеччо - містечко на шляху з Ріміні до Урбіно, в якому побував Боккаччо, подорожуючи Адріатичним узбережжям Емілії і Маркс
С. 207. Калугир - чернець. [639]
C. 213. Фаціоло - скорочене від Боніфаціо. жолдак - найманий солдат.
Оповідка восьма
С. 217. Гірський дідуган - легендарний старець Гасан-ібн-ас-Саббах, що очолював азіатську секту Ісмаїлітів. Він мав серед гір чудовий сад, до якого приводив молодих хлопців і дівчат, напуваючи їх перед тим снодійним, і запевняв їх, що вони потрапили до Раю. Примушував їх потім приймати наркотики і спонукав на негідні вчинки. Про Гірського старця в Європі дізналися з оповідей хрестоносців і Марко Поло.
Оповідка дев'ята
С. 222. Жілетта з Нарбонни - Нарбонна - місто у Південній Франції. Жілетта - зменшувальне від Еджидії. Всі персонажі цієї новели вигадані.
Бертран Руссільйонський - Руссільйон - графство у Південній Франції, поруч зі східними Піренеями.
С. 224. «...вирішив допомогти флорентійцям у їхній війні проти Сієни». - серед війн XIII ст. між Сієною і Флоренцією варто згадати війну 1260 року, програну флорентійцями під Монта-перті. Інші відомі війни - 1228, 1235, 1254, 1268 років; але ворожнеча між цими тосканськими містами точилась майже постійно.
рейментар - воєначальник, командир.
Оповідка десята
С. 229. Рустіко - ім'я, яке часто давали монахам та схимникам.
Капса (або Гафса) - місто у Тунісі.
Фіваїдська пустиня - місце, облюбоване схимниками у Єгипті.
С. 235. «Діоней і Ф'яметта виспівували собі про лицаря Гвільєма та мадам де Вержі». - Лицар Гвільєм - славетний провансаль-ский трубадур XIII ст., що кохався з дружиною свого сеньйора, графа Руссільйонського, який убив його і примусив невірну дружину з'їсти серце її коханого. Мадам де Вержі - героїня французького рицарського роману; пізніше її ім'я було пов'язане з історією відомого французького трувера де Кусі, що нібито заповідав, гинучи в хрестовому поході, послати своє набальзамоване серце коханій, чоловік якої примусив її те серце з'їсти. Мотив [640] «з'їденого серця» був дуже поширений у середньовічній куртуазній літературі.
ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ
С. 238. Філіппо Бальдуччі - Бальдуччі - відома міщанська родина у Флоренції, члени якої працювали у банку Барді, де свого часу був зайнятий і Боккаччо.
гора Азінайська - гора поруч з Флоренцією, більше відома під назвою Сенаріо. Тут у печерах раніше жили схимники.
С. 241. Гвідо Кавальканті (1259-1300) - італійський поет і філософ, друг Данте.
Чіно із Пістойї (1270-1336) - юрист і ліричний поет, був знайомий з Данте.
Оповідка перша
С. 242. Танкред, князь салернський - вигаданий персонаж, навіяний спогадами про норманський період Салерно, так само, як і Гвіскардо. Але подібні імена зустрічались серед князів Салерно і володарів Капуї.
С. 248. «...без вагання з 'єднаю при твоїй помочі мою душу з тією, що ти їй, серце, так вірно служило!» - згідно з середньовічними уявленнями, душа людини містилася в крові, а отже і у серці.
Оповідка друга
С. 251. Імола - містечко трохи південніше від Болоньї.
Берто делла Масса - брехливий і розпусний чоловік, чиє ім'я стало уособленням лицемірства.
«...махнув із горя в Венецію, теутечище всякого непотребу...» - уїдливість Боккаччо до Венеції та венеціанців пояснюється історичним суперництвом між Флоренцією і Венецією,

читати