Завантажити

переінакшення лозунгу, що викарбовувався на римських монетах («Roma caput mundi» - Рим - голова світу). Мається на увазі період 1309-1377 pp., коли папи жили не в Римі, а в Авіньйоні і залежали від французького короля. Той період вважався добою найглибшого занепаду Риму.
Ананья - містечко на південь від Риму, батьківщина і улюблене місце перебування папи Боніфація VIII. П'єтро і Аньолел-ла, ймовірно тікали шляхом Віа Латина, яким на раз подорожував до Неаполя сам Боккаччо.
Орсіні - шляхетний римський рід. Ліелло ді Кампо ді Фйоре - представник цього роду, його ім'я походить від місця знаходження його володінь. Ліелло, або Лелло - скорочене від Рафаелло.
Оповідка четверта
С. 313. Мессер Ліціо да Вальбона - історична особистість, відома своєю щедрістю і духовністю. Був гвельфським володарем [644] містечка Вальбона, що у Тоскансько-Романьольських горах, товаришував з бургомістром Флоренції Гвідо Новелло, брав участь у повстанні проти влади синьйорів із Форлі, підписав мирну угоду з кардиналом Болоньї.
Річчардо Манарді да Бреттіноро - представник шляхетного роду Манарді, синьйорів Бреттіноро, про якого не збереглось ніяких історичних відомостей.
Оповідка п'ята
С. 319. Фано - містечко на Адріатичному узбережжі, південніше Пезаро.
Гвідотто з Кремони, Джакоміно з Павії, Джанноле ді Севері-но, Мінгіно ді Мінголе - щодо цих героїв, не було можливим знайти їх реальні прототипи; Кремона, Павія, Фаенца - міста на півночі Італії, Джанноле і Мінгіно (скорочене від Домені-ко) - імена, досить поширені у середньовічній Фаенці.
«...місто Фаенца після довгої розрухи воєнної знову до хорошого прийшло стану...» - період затишшя, коли Фаенца була вільною комуною під номінальною владою папи.
С. 321. «...коли Фаенцу здобули й сплюндрували війська імператора Фрідеріка...» - осада і взяття міста Фрідеріком II відбувалася у 1240-41 pp.
Гвільєльміно да Медічіна - можливо, мається на увазі Гвільєль-міно да Сан Паоло - поруч з Медічіна. В будь-якому разі, відомі дві емілійські родини з прізвищем да Медічіна.
Оповідка шоста
С. 323. Рестітута - ім'я досить шанованої святої на острові Іскія.
Мартіно Болгаро - служив корабелом Карлу І, був лицарем при дворі короля Роберта, мав кількох дітей, імена яких не збереглись, похований у Арагонському замку.
С. 324. Куба - зразок арабо-норманської архітектури XII століття, що зберігся до наших днів.
С. 325. Руджієрідель'Орія - у Боккаччо - де Лорія; прославився в морському бою біля Неаполя (1284) з захопленням у полон самого Карла II Анжуйського.
С. 326. «...донька Мартіна Болгара, що завдяки його силі острів Іскія визнає твою владу...» - насправді нічого не відомо про подібну силу Мартіна, але Іскія аж до 1299 року була під владою Арагонської династії. [645]
Оповідка сьома
С. 327. Абате - точніше, Аббате, - одна з найвпливовіших родин із Вал де Мадзара, члени якої були володарями Трапані з норманських часів до арагонської династії. У війнах між Анжуйсь-ким двором і Арагонським взяли участь Ріккардо, Нікола і Гвідо Аббате, однак про Амеріго не знаходимо ніякої історичної документації.
«...нахапали на вірменському узбережжі...» - тобто, на кавказькому узбережжі. Вірменія для Боккаччо була казковим, фантастичним краєм. Хоча в добу середньовіччя на північно-східному узбережжі Середземного моря в Малій Азії (на межі з Сирією) існувала так звана «Мала Вірменія».
С. 328. Віоланта - так само звали і дочку Боккаччо.
С. 330. «...обміркування справи майбутнього хрестового походу...» - мається на увазі III Хрестовий похід, в якому крім Гуль-єльма Доброго, папи римського і Фрідріха Барбаросси були домовленості з королівством Вірменією, яка передбачалась плацдармом для операцій хрестоносців. Вірменські володарі були пов'язані шлюбами з королівськими родами з Неаполя і Си-цилії.
Лаясса - значний морський і торговий центр у Малій Вірменії, в якому бували й італійські купці.
С. 331. «Тож попрошу вас обкласти виконання присуду до того часу, поки ми зможемо довідатись, чи хоче вона його собі за мужа...» - в деяких країнах був у давнину закон, згідно з яким засудженого на смерть милували, якщо знаходилась особа, котра виявляла бажання з ним одружитися.
Оповідка восьма
С. 332. Настаджо дельї Онесті - відома равенська родина, до якої належали святий Ромуальд і блаженний Петро. Однак, про Анастаджо чи Анастазіо, що жив у XIII столітті, відомостей немає.
Паоло Траверсарі - належав до іменитого равенського роду візантійського походження, що отримав титул герцогів. Паоло - син П'єтро Траверсарі, оспіваного Данте, - був, як і батько, покровителем поетів.
К'яссі - славетний морський берег і сосновий ліс, які Данте описує у «Чистилищі», як рай земний. [646]
С. 333. «Якось на самому припочатку місяця мая...» - за куртуазною традицією, прийнятою і Боккаччо, травень, і взагалі весна, були часом любовних марень та видінь.
С. 334. Гвідо дельї Анастаджі - шляхетна равенська родина, що була суперником родини Траверсарі. Незважаючи на численні згадки хроністів про велич і лібералізм її членів, про Гвідо

читати