Скотії — Едінборо, навчав тоді ще зовсім юного сина: «Коли ситуація зайшла в глухий кут, почни ретельно розплутувати її з самісінького початку. Тоді ти, Джеймсе, напевне знайдеш місце, з якого рушив у хибному напрямку». Зараз татусь вийшов у відставку зі служби у військово-морській розвідці. Він займається розведенням шимпанзе на власній фермі неподалік курортного містечка Бат.
Джеймс раптом згадав, що обіцяв батькові відвідати Київський зоопарк, аби довідатися та переказати йому, в яких умовах у Києві утримуються милі серцю Понта-старшого примати6. Треба буде завтра ж з’їздити до зоопарку та написати батькові електронного листа.
Втім повернемося, як тут кажуть, до наших баранів. Спочатку констатація глухокутовості ситуації, в якій він зараз перебуває: протягом літа він майже не просунувся в справі, задля якої опинився в Україні. Таємниця загадкового зникнення й такого ж загадкового повернення унікального оберегу їхнього З’єднаного Королівства — Меча короля Артура Пендрагона — залишається нерозкритою. Що ми маємо в ланцюгу послідовності подій із самого початку? Навесні Меч зник із печери-схованки, що перебуває поза часом і простором. Її маг Мерлін у сиву давнину, Темні віки7, спеціально обладнав для зберігання цього магічного артефакту в підвалах Корнувельського замку. Другий вихід із тієї печери вів прямісінько до Києва. Тому керівництво Сервісу, припускаючи, що Меча викрали, використавши київський вхід до схованки, спрямувало Понта до української столиці.
Джеймсові вже здавалося, що він натрапив на слід, але несподівано Меч сам собою повернувся до Мерлінової печери в замку герцога Корнувела. Постало логічне питання: чи є повернення Меча проявом його магічних властивостей, які ще невідомі власникам цього артефакту, чи хтось з доброї волі повернув його у визначене Мерліном місце? Завбачливий шеф четвертого директорату8 Сервісу лорд Томас Ландхольм, двадцять перший граф Суінлон, віддав належне роботі, яку вже виконав Понт-молодший у Києві, та подовжив його відрядження в Україні, щоб він міг перевірити власні версії зникнення Меча та убезпечити цей головний оберіг країни від зазіхань у майбутньому. Особисто граф був переконаний, що викрадення Державного Меча Острівного Королівства не може бути справою людських рук — тут доклалися сили потойбічні. Також королівському шпигунові належало більше дізнатися й про властивості артефакту. Прикриттям Понтові в Києві й надалі слугуватиме викладацька робота в Державній академії для чиновників. Там Джеймс кілька годин на тиждень навчав бюрократів англійської мови.
Наразі в нього була лише одна версія. За допомогою журналістки Ільми Тузіної та посередньої ворожки Глікерії-Степаниди йому вдалося затесатися до кола знайомих такого