Електронна бібліотека/Проза

Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
Завантажити

написано, що кожна людина від часів Адама і Єви – грішна. Кожен почав виясняти, чи так це щодо нього, і всі, починаючи зі страших, змушені були погодитися з тим Словом, за допомогою якого вони хотіло-було винести вирок: вирок вони виносять самим собі. Щось вимагати далі було недоречно, сором, який, можливо, підсилювали спогадані деякими з них інші слова Ісуса: «Не судіть, щоб і вас не судили, бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам» (Мт 7:1-2), гнав їх з-перед обличчя Месії, Який продовжував писати пальцем, нахилившись. Ісус знову підтвердив, що Він – Бог милосердний, люблячий. І милосердя, не осуд, стали його присудом жінці, яка, думаю, ридма ридала, не підіймаючи опущеного від сорому обличчя на свого Спаса. Вона довго ще не буде в змозі збагнути, що відбулося. Весело, але справедливо Ісус, піднявшись, запитав: «Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?»-«Ніхто, Господи»...- «Не засуджую і Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!»
...Ви знаєте, я не бачився з ангелом Божим віч-на-віч, як апостол Павло, я не їв з Господом з однієї тарелі, як Іван, чи, як Петро, не ловив із Ним риби, але, й особисто не бачивши, я все одно дедалі дужче люблю Його. Думаю, кожен хотів би почути «Іди, але більш не гріши!» від Самого Бога. І саме це Він тепер промовляє нам. І я такий радий, що Бог змирив учора моє серце, коли я раптом розсердився на свого друга і почав його судити, що Ісус потім змирив мене сьогодні, коли я посварився ізнову, вже з іншою людиною – я так часто не помічаю заскалки у власному оці. А їх – і заскалок, і колод – дуже багато. Господи Ісусе, помилуй мене, грішного!

Египетский холодец
Вчера обнаружил в холодильнике банку отменнейшего холодцу, мирно укрывающуюся в глубине холодной камеры, видимо, еще от самого Рождества. Никто не смог обнаружить и съесть приятный во всех отношениях холодец: слишком маленькой была банка, слишком глубока была пещера. Но даже сейчас, взглянув на свете на янтарное ожерелье внутренностей курицы внутри желатина, слюна неумолимо катится вниз. Открыв, обнаружил: есть можно. Но стоит ли? Холодец – излюбленнейшее блюдо: порой оно снится в мечтах – там кости животных, преимущественно свиней; придают сей мумии оттенок неумолимого желания. Янтарь холодца – костный мозг животного, окаменевший, соединившийся с водою. По странному стечению обстоятельств, вчера же вечером возбужденные ученые-египтологи распространялись: найдены новые мумии, теперь они уж точно дадут ответы на многие весьма неотложные и еще более весьма смущавшие многие поколения. Мумии – красивы, нетленны, сохранившиеся. Единственная проблема, что они – египетские.
Даже если мы этого не понимаем, с Египтом в настоящее время нас связывает гораздо более, чем, может быть, раньше. Искусство мумификации, парфюмерии, поклонения отвлеченным богам небосвода, мастерство наколки, изысканный блеск (у нас его теперь называют гламуром) в одежде и виде красоты тела – все это уже было. И было в Египте. Если мы посмотрим, чему отдаем предпочтение, то обнаружим: нынешняя цивилизация целиком и полностью все еще в плену религиозной доктрины Египта. И эта доктрина кушает нас с маслом.
Тем не менее, отношение Бога к Египту, вечному источнику мерзости, весьма определенно: «Я Господь, Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской, из дома рабства» (Втор5:6). В Священном Писании Бог весьма однозначно, прежде чем заповедать нам воздействующее к жизни, не смерти – десять заповедей, называет Египет домом рабства. «Да не будет у тебя других богов перед лицем Моим» (Втор 5:7) – сказано уже в следующем стихе Второзакония. Кто-то может возразить: дела давно минувших дней, как можно так себя ограничивать культурно, ведь Египет вдохновлял (и вдохновляет) столь многих! Не уничтожать же культурное наследие! Но дело в том, что Сам Бог – уничтожал и уничтожает Египет – на Египте, согласно Библии, нет благословения. И, удивительное совпадение, так оно и есть! Позавчера в гостях у меня был двоюродный брат Саша и, тоже отчего-то совпало, рассказывал удивительные вещи. О том, как поражаются нынешние туристы изобилию богатства в центральной части нынешних египетских городов (наш человек, по рассказам путешествовавших его друзей, купив путевку, буквально может чувствовать себя в Египте не эдемски – литры бесплатного сока, кланяющиеся слуги в гостиницах, едва не ежеминутно поливаемый газон) на фоне смертельной нищеты – даже нищетой это назвать трудно – остальной части даже пригордного Египта, куда не рекомендуют выходить туристам: не только из-за опасности быть убиенным другим человеческим существом, но из-за банального: смерть от отсутствия воды. За доллар в Египте человек может сделать для интуриста весьма многое: даже попытаться достать звезду с небес. Но ведь некогда Египет был Украиной древнего мира – там было так много хлеба!
Однако судьба надеющихся на египетские ценности и сам Египет (и прошлый, и нынешний, и завтрашний), откуда идет всякое поклонение лжебогам, как

Останні події

14.05.2025|19:02
12-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
14.05.2025|10:35
Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
14.05.2025|10:29
У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
14.05.2025|10:05
Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
14.05.2025|09:57
«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
07.05.2025|11:38
У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка


Партнери