Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»

Новини

31.10.2014|11:31|Буквоїд

Василь Андрушко. «Колаж і...»

Василь Андрушко дає можливість зрозуміти, що поезія — це мова, це зміна ритму мови, це розкутість мови.

Це правила гри, які ти встановлюєш або які підтримуєш. Мова у Василя Андрушка є всім: героєм, персонажем, деталлю, образом, метафорою, змістом, сенсом... Це дещо незвичний для української поезії досвід. Не так незвичний, як незрозумілий тій читацькій авдиторії, яка вихована на стереотипі української силабо-тоніки з її наскрізним змістовим місіянством/місіонерством. (Євген Баран).

Василь Андрушко. Колаж і... [поетична збірка]. — Брустурів : Дискурсус, 2014.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери