Її прохання пов’язане з тим, що Фонд імені Роберта Боша у 2012 році розпочинає програму промоції дитячої літератури Центральної і Східної Європи в Німеччині. Обрати найкращі книжки, авторів, ілюстраторів, видавців з різних країн для участі в цій програмі доручено саме цій бібліотеці, яка добре знайома дитячим видавцям усього світу, адже власне там, починаючи з 1949 року, збирають усе найкраще, видане в різних країнах для дітей та молоді. Видавці самі надсилають туди свої книжки, а бібліотека щороку видає каталог найкращих дитячих видань «Білий крук». Потрапити до цього каталогу — звісно не Нобелівську премію отримати, навіть не Андерсенівську, — але вельми почесно. Це — знак якості, квиток у світ професійного дитячого книговидання. Але, підкреслюю, видавці САМІ надсилають книжки до цієї книгозбірні.

Якими книжками представлено Україну?

Щось залишилося з радянської епохи, якісь народні казки — і все. Наші видавці чи то не знають, чи нехтують можливістю, щоб про них дізналися колеги у світі. Видавництво «Грані-Т» наважилося надіслати свої книжки — і одну з них, «Віршів повна рукавичка» (автор — Василь Голобородько, ілюстрації — Інга Леві), було обрано до каталогу, який саме зараз презентується на Міжнародному дитячому книжковому ярмарку в Болоньї. Ви скажете — є кращі? Спробуймо надіслати — і пересвідчимося, адже обирають тільки НАЙКРАЩІ — унікальні, оригінальні й неповторні.

Експертна оцінка українського дитячого книжкового ринку виявилася потрібною німцям, щоб зрозуміти, чи включати Україну до майбутньої програми фонду ім. Боша. Дізнавшись про те, що ГО «Форум видавців» уже п’ять років проводить спеціалізований дитячий книжковий ярмарок у Львові (цього року він відбудеться 28—30 квітня), вони звернулися до мене з проханням назвати найкращих авторів, ілюстраторів, видавців. Мені не хотілося брати на себе таку відповідальність особисто, висловлювати свої суб’єктивні судження, тому я звернулася до справжніх експертів — літературознавців, книжкових критиків, журналістів, науковців, бібліотекарів і навіть до самих видавців, авторів і художників. Розіслала понад півтори сотні анкет по всій Україні. Отримані результати подаю нижче.

Хтось скаже — не всіх назвали, хтось буде здивований чи незадоволений порядковими номерами в рейтингу. Звісно, результат міг би бути інакшим, якби всі опитані знайшли час і відповіли на запитання анкети. Ми постійно щось втрачаємо від своєї байдужості й апатичності. Якщо ми відмовляємося відповідати — наші улюблені книжки і автори не потрапляють на високі позиції в рейтингах. Якщо не надсилаємо книжок, не нагадуємо про себе — про нас не знають у світі. Не відстоюємо власного вибору, своїх прав — маємо те, що маємо.

Отже, я отримала і опрацювала 31 анкету. Не всі респонденти відповіли на всі запитання, не всі відповіді були повними, дехто по-своєму потрактував запитання про найкращі українські книжки, назвавши серед них книжки іноземних авторів, а серед українських авторів — також класиків, тому такі відповіді було вилучено при обробці результатів. Рейтингові таблиці формувалися дуже просто — за кількістю згадувань.

На прохання визначити п’ять найкращих українських сучасних дитячих авторів, голоси розподілилися таким чином: Всеволод Нестайко — 17, Іван Андруся і Сашко Дерманський — по 12, Леся Воронина і Володимир Рутківський — по 10, Зірка Мензатюк — 8, Олександр Гаврош, Марина і Сергій Дяченки, Галина Малик, Іван Малкович — по 7, Олесь Ільченко — 6, Марина Павленко і Мар’яна Савка — по 4, Юрій Винничук, Олекса Росич і Ганна Чубач — по 3, Ніна Бічуя, Любко Дереш, Богдан Жолдак, Кость Матвієнко, Сергій Оксеник, Галина Пагутяк, Роман Скиба, Дмитро Чередниченко, Марія Чумарна — по 2, а Ю.Бедрик, В.Бердт, Д.Білий, О.Буценко, В.Вздульська, В.Довжик, О.Єсаулов, З.Жук, М.Заморська (Дара Корній), А.Качан, Г.Кирпа, А.Кокотюха, Г.Крук, Л.Лапіна, М.Людкевич, С.Майданська, Д.Матіяш, Ю.Нікітінський,
Л.Ніцой, С.Пантюк, К.Паньо, С.Пиркало, С.Процюк, С.Прудник, А.Птіцин, І.Роздобудько, О.Савченко-Гнатюк, М.Слабошпицький, Н.Сняданко, М.Соколян, В.Степанов, Н.Чуб, Л.Яковенко, Ю.Ярмиш, Ю.Ячейкін були згадані по одному разу.

Всього до рейтингової таблиці потрапило 60 авторів — не так уже й мало, але їх точно є більше. Зокрема, за кількома винятками, не згадано лауреатів найвідомішої (тільки троє з усіх експертів не назвали її у відповідному пункті) державної дитячої книжкової премії — імені Лесі Українки. Треба поставити собі запитання — якщо автора удостоєно цієї премії, чому ж видавець нічого не робить, щоб його книжки стали відомими? Адже отримання премії — це потужний промоційний двигун!

На прохання назвати п’ятьох найкращих українських ілюстраторів дитячих книжок, усього респонденти назвали 65 художників. Лідером опитування став Кость Лавро — 21, ненабагато відстали Владислав Єрко — 19 і Катерина Штанко — 17, далі — Олег Петренко-Заневський —12, Максим Паленко і Євгенія Гапчинська — по 8, Ольга Кваша — 5, Катерина Білетіна і Арсен Джанікян — по 4, А.Василенко, В.Ковальчук, С.Ус, В.Штанко — по 3, творча майстерня «Аграфка», С.Балух, О.Кузнєцова, І.Леві, О.Левська, М.Фляк, С.Храпов — по 2, а М.Алєксандров, А.Антощук, І.Баранько, В.Богданюк, О.Бржосньовська, мистецьке об’єднання «Вал», О.Ваніфатова, О.Гаврилова, Е.Главацька, В.Гордійчук, В.Готинчан, Є.Гринько, О.Дергачов, Н.Дойчева, С.Желєзняк, В.Жигарєв, О.Жилів, Є.Житник, К.Іванова, Н.Клочкова, І.Ключковська,
Є.Ковалець, І.Козій, Я.Коломійчук, Л.Корж-Радько, Н.Котілевська, О.Куліш, Л.Остапенко, В.Пальчун,
Ю.Правдохіна, Т.Проць, Оляна Рута, Р.Рязанова, Ю.Стахівська, О.Стерник, М.Стороженко,
В.Хайдурова, В.Харченко, Ю.Чаришніков, С.Чернишева, Ю.Шалімова, С.Якутович — по одному.

Щиро визнаю, що я знаю не всіх художників (особливо тих, яких було згадано по одному разу), а перевірити всі названі прізвища не було можливості. На жаль, експерти не називали ні проілюстрованих книжок, які справили на них враження, ні навіть видавництв, з якими ці художники співпрацюють. Але якщо вже вони були названі бодай одним експертом — це дає привід видавцеві придивитися до художників уважніше. Аналізуючи результати, я зрозуміла, що ГО «Форум видавців» може внести свою лепту в популяризацію наших ілюстраторів, може посприяти тому, щоб видавець і художник знайшли один одного. У рамках Львівського міжнародного дитячого фестивалю, який відбудеться 28—30 квітня, вперше в Україні буде організовано велику виставку ілюстрацій до дитячих видань. Сподіваємося, що зберемо роботи багатьох художників з цього рейтингу, але також і тих молодих і талановитих, які ще чекають на свого видавця.

Олександра Коваль