Re: цензії

22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторка
Одного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Дитячий світ недитячого поета
21.08.2026|Наталія Мартинюк
Правда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця
«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
19.08.2026|Олена Волинська
Диво, що рятує від прірви
14.08.2026|Тетяна Безушко-Граб
Незламна Олена Пчілка: відгук на роман «Мармурова жінка»
08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка
Історична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
Іноземець
04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекарка
Строкате літо під однією обкладинкою
02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменниця
Після цієї книжки хочеться подзвонити мамі

Події

14.05.2022|14:14|Буквоїд

На східному фронті загинув поет і бард Ілля Чернілевський

Поет, бард і боєць 110-ої бригади ЗСУ Ілля Чернілевський загинув на східному фронті України.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила його мама Ольга Чернілевська.


Ілля - син відомого українського поета Станіслава Чернілевського.

6 травня 2022 року він опублікував останній свій текст у соціальних мережах:

Від безглуздих конфліктів гірко

Я збираюся у наряд

Ці сварки намалюють дірку

У душі, як в землі снаряд

 

Проблиск світла, дзвінок, та темінь

Огортає, щоб промінь вмирав

Ким я стану колись для тебе? 

 

Просто виживший ветеран.

 

Як в Донбаських степах уперто

Не росте навесні трава

Так і фейку стосунків вмерти

Не зрости в льодяних словах

 

Не згадати тебе ночами. 

А тобі - не вловити суть

Що з веселого тут - лиш чайки

Що зачовгане небо рвуть

 

Не жаліюся. І не кличу. 

Хай що мало піти - піде

Наче просто шкідлива звичка

Наших спогадів тло бліде

 

Щоб ім´я, що пекло окропом

Із землі мого серця шмат

Не урвало. І кров над окопом

Щоб забулася, як кошмар

 

Щоб були ми живі, здорові

Перемога була і мир

Я дивлюся на плями крові

Я роздумую, хто є ми

 

в параної. У перегоні. В лапах схованок і тривог...

Поправляю похмуро бронік.

Хай тебе береже твій бог.



Про Іллю у соціальних мережах згадують його друзі, близькі та знайомі.

 



 


Вічна пам´ять Герою! Співчуття рідним та близьким!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери