
Re: цензії
- 05.08.2022|Тетяна Дігай, ТернопільЕнциклопедична трилогія про Чортків
- 05.08.2022|Валентина Семеняк, письменницяЧому? Навіщо? За що?
- 01.08.2022|Ігор ПавлюкРежисерка жовтого катарсису
- 31.07.2022|Людмила Даниленко«Якщо на селище напали чужі…». Читайте «Чорний хліб» Фоззі
- 29.07.2022|Ярослав Мотика, скульптор, лауреат Національної премії імені Т. ШевченкаМожна лише дивуватись, що є такі поети як Ігор Павлюк
- 20.07.2022|Василь КузанЧас усвідомити
- 12.07.2022|Альона Радецька, Хмельницький«Картка Марії» Олександра Козинця як можливість самопізнання
- 12.07.2022|Василь КузанЕпоха Павлюка
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
Видавничі новинки
- «Близькі чужинці», Марія КаменськаКниги | Буквоїд
- «12 годин чоловіка», Ксенія ФуксКниги | Буквоїд
- ігор Павлюк. "Вакуум"Книги | Буквоїд
- Jestem z Drochobycza. Я – з ДрогобичаКниги | Буквоїд
- Костянтин Піскорський. «Сорок і чотири»Книги | Буквоїд
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
- Євгенія Завалій. «Міста, в які ти поїдеш»Книги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Полювання без полювання
Богдан Кушнір. На лінії зіткнення. Любов і ненависть. - Харків, Фоліо, 2018. – 282 с.
Жанр: військові пригоди
Українського розвідника Семена Вергуна розкрито – витік інформації, зрада. Його заманила в простеньку пастку одна світська левиця на дипломатичному заході. Потім Вергуна викрадають, він потрапляє в руки офіцера ФСБ Леоніда Волкова. Катували, пресували, живим залишили – та кар`єрі кінець. «Його шпигунське ремесло, знання трьох мов може знадобитися хіба що для охоронних структур. Але він себе не уявляв у прислузі олігархів», - так оцінює своє майбутнє Вергун. Треба шукати себе там, де неможливі компроміси з совістю. І шукати Волкова – треба виставити йому рахунок. Слід до ФСБшника один: та сама дівиця, яку підвели до розвідника. Вона – агент Волкова, слід від неї тягнеться до Станиці Луганської.
Так починається «На лінії зіткнення. Любов і ненависть», нова книга Богдана Кушніра. Його шпигунські книги «Помста оперативника розвідки»та «Невидима павутина»напевне знайомі українським шанувальникам жанру. Третій роман багато обіцяє на початку. Очікуєш полювання, хитромудрих пасток, фінальних двобоїв – словом, задіяння всього арсеналу, який автори використовують для подібних історій. На жаль, такі очікування не виправдовуються.
Проте не можна назвати «На лінії зіткнення» невдалим романом. Просто з певного моменту він відходить від прямої сюжетної лінії. Читач отримує іншу історію, не ту, яку заявив автор у перших розділах.
Семен Вергун або не йде до своєї мети, або рухається навпомацки в суцільній темряві. Так, екс-розвідник не має іншої можливості потрапити в Станицю Луганську, крім як піти до війська. Не просто в армію – в розвідку. Але питань виникає чимало.
По-перше, скільки часу минуло від моменту, коли його розкрили, до моменту, коли він потрапив у армію – читач не знає, автор не вказує. Розкрили Вергуна в Москві – до війни чи вже під час? Якщо до війни – Вергун чекав щонайменше рік, перш ніж потрапити в Станицю Луганську. Гаразд, помста – холодна страва. Та й ситуація не та, щоб форсувати події. Проте в тексті сказано: майора Вергуна мобілізовано до групи розвідки. Не доброволець, читач не бачить рухів героя в потрібному напрямку. Хоча за всіма законами жанру він має не чекати мобілізації, а докладати власних зусиль, виявляти ініціативу, шукати прямі й непрямі шляхи, аби кінець кінцем опинитися там, де треба – і щоб ніхто не запідозрив особистих корисних мотивів. Бо керівництво Вергуна поняття не має, що десь там крутиться його ворог Волков. Чому б справді не сказати: так і так, у зоні АТО діє небезпечний російський шпигун, треба ліквідувати, доручіть мені. Чому мету - ліквідацію агента ФСБ - треба старанно приховувати?
По-друге, більша частина оповіді взагалі не торкається місії Вергуна. Звичайно, щодення війни, її буденність, потреба вирішувати десятки водночас дрібних і важливих справ затягує й відволікає. На війні є одна задача: вижити й перемогти. А гідридна війна постійно вимагає озиратися за спину. Групі, в яку входить Вергун, вистачає роботи – і військові її з честю виконують. Проте головна мета героя розмивається. Роман же трансформується зі шпигунського трилера, яким автор його заявив, до низки епізодів, пов`язаних між собою часто випадковими персонажами. Й чим далі, тим більше нагадує формат, який умовно можна назвати «фронтовим щоденником».
Цікаво, що Волков тут виглядає більш цільним та вмотивованішим. Він навіть знає про появу в підконтрольному йому секторі Вергуна. Й справді робить рухи, вживає певних заходів для того, аби добити давнього ворога. Ще цікавіше – Вергун не помічає, як опинився в зоні ворожої уваги. Починаєш розуміти, чому свого часу розвідник дав заманити себе в пастку.
Тож фінальна зустріч двох ворогів, яка за законами жанру мала відбутися й відбулася, виглядає значною мірою збігом обставин. Випадковістю чи сумішшю випадковостей, а не наслідком реалізованого багатоходового плану месника Вергуна. Можливо, війна, описана автором, як і будь-яка війна, справді відбувається не за законами логіки. Й тим більше – суперечить законам вигаданих історій. Тож припустимо: «На лінії зіткнення» справді більше документальний, а не художній твір. Белетризована хроніка бойових дій, а не продумана з холодним серцем шпигунська історія.
Оцінка***
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше.
Додаткові матеріали
- Війна плюс полуниці
- Поховати своїх мерців
- Андрій Кокотюха: Вбивство на вашій вулиці
- Українська гастроль Джека Різника
- Ціль – Янукович!
- Ціль – Янукович!
- Жорстокий світ підлітків
- Подвійна місія на Схід
- Поліна Кулакова. Дівчина, яку ми втратили
- Шпигуни навкруги
- Два тижні на розшук
- І смерть художникам!
- Фатальний артефакт
Коментарі
Останні події
- 05.08.2022|14:08«Видавництво 21» оголошує видання нової книги «Знаки» та збір коштів для підтримки ЗСУ
- 05.08.2022|12:06“Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН”: лекція Тараса Лютого
- 05.08.2022|12:01У видавництві #книголав вийде новий роман Ірени Карпи
- 05.08.2022|11:29«Видавництво Старого Лева» підготувало ілюстровану книжку-абетку про Ольгу Кобилянську – «Кобилянська від А до Я»
- 05.08.2022|11:15Закарпатська обласна наукова бібліотека готує книжку споминів «Петро Скунць у колі сучасників»
- 03.08.2022|15:31«Діалоги про війну» — серія виступів-осмислень сьогодення на Meridian Czernowitz 2022
- 29.07.2022|15:31Журналіст Сергій Руденко: Путін недооцінив Зеленського
- 29.07.2022|12:58Поетичні читання, публічні інтерв’ю, презентація нових книжок — яким буде Meridian Czernowitz 2022
- 29.07.2022|12:04До Дня Української Державності Hutsul Planet презентують патріотичний сингл «Духом єдиним»
- 22.07.2022|11:13Виходить перша книжка Meridian Czernowitz від 24 лютого - «Щось зі мною не так» Андрія Любки